23 вересня на 62 році життя раптово помер Володимир Дмитрович БРИЧ. Він залишиться в нашій пам’яті, як талановитий організатор, грамотний керівник, господарник, безумовний лідер, надійна опора для рідних та трудового колективу; людина широкої душі, легкої вдачі, невичерпного оптимізму та чуйного доброго серця. Він ніколи не був байдужий до чужих проблем, завжди був готовий прийти на допомогу, підтримати словом і ділом. Його життєвий шлях буде прикладом для прийдешніх поколінь.
Від імені колективу департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА та обласного госпіталю ветеранів війни висловлюємо щире співчуття рідним і близьким, його друзям і колегам, та молимося за спокій його душі. Сумуємо разом з усіма, хто мав честь працювати поряд з Володимиром Дмитровичем. Це невиправна втрата для всіх, хто його знав, та для всієї медичної спільноти краю.
Володимир Дмитрович БРИЧ народився 15 листопада 1955 року в с. Великий Раковець Іршавського району. По закінченні у 1978 р. медичного факультету Ужгородського державного університету розпочав свою лікарську діяльність з інтернатури на базі Костопільської ЦРЛ Рівненської області. З 1979 року по 1981 рік працював на посаді лікаря функціональної діагностики в Гощанській ЦРЛ Рівненської області. З 1981 року по 1983 рік проходив військову службу в лавах Радянської Армії.
Після військової служби повернувся на Закарпаття та був направлений на роботу заступником головного лікаря Ужгородської районної лікарні в м. Чоп і працював на цій посаді до 1987 року. З вересня 1987 року призначений на посаду заступника завідувача обласного відділу охорони здоров’я. 31 березня 1994 року прийняв присягу державного службовця. Із серпня 1994 р. - заступник начальника управління охорони здоров’я. З грудня 2014 р. призначений головним лікарем Обласного госпіталю ветеранів війни.
Де б не працював Володимир Дмитрович, він завжди виявляв себе як мудрий, грамотний та висококваліфікований фахівець. Його знання, досвід, організаторські здібності, творчий та відповідальний підхід до вирішення проблем забезпечували успішну діяльність всіх очолюваних ним колективів. Під його керівництвом медицина області успішно розвивалася. Він дав путівку у життя багатьом молодим медикам та управлінцям.
За роки своєї трудової діяльності неодноразово нагороджувався грамотами та відзнаками. Однак, головною нагородою для Володимира Дмитровича були беззастережний авторитет, шана, вдячність та любов колег і пацієнтів, всіх тих, хто його знав, працював разом. Його називали Людиною з великою букви, він до останнього дня залишався вірним клятві Гіпократа – простягав руку допомоги та підтримки кожному, хто її потребував.
Завжди з вдячністю будемо пам’ятати його чуйність, порядність, організованість, надзвичайну людяність та готовність прийти на допомогу кожному. Він став прикладом – яким треба бути в житті, в любові, на роботі.