озроблена керівництвом Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) й подана на затвердження Наглядовою радою НСТУ Концепція мовлення нацменшин на суспільному мовнику пропонує на першому етапі перевести всі «національні» редакції на українську мову із субтитруванням мовами нацменшин. А на другому – закрити всі «національні» редакції й створити єдиний центр мовлення нацменшин на всеукраїнському рівні, який державною мовою вироблятиме телерадіопрограми для всієї України.
– Мені важко зрозуміти, кому зараз заважають «національні» редакції в системі НСТУ (всього по Україні є три обласні телерадіокомпанії, які загалом виробляють теларадіопрограми десятьма мовами нацменшин), – заявляє Геннадій Москаль. – І чому комусь хочеться їх, так би мовити, реформувати. Не можу уявити, як можна субтитрувати телепрограми одразу кількома мовами, чи яким чином субтитрувати радіопрограми. Однак як голова Закарпатської області, яка є багатонаціональною, скажу прямо – це «реформування» знову призведе до конфліктів України з її сусідами, в першу чергу членами Євросоюзу. Крім того, воно прямо суперечить українському законодавству, зокрема, Конституції України, яка гарантує вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин, закону «Про засади державної мовної політики», Рамковій конвенції про захист національних меншин і т.д.
Тільки вчора (23.01.) Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про забезпечення розвитку мов нацменшин, у якій згадується Європейська хартія регіональних мов або мов меншин. Стаття 11 Хартії, яку Україна ратифікувала в 2003р., зобов’язує нашу країну:
забезпечити створення якнайменш однієї радіостанції і одного телевізійного каналу, які здійснюватимуть мовлення регіональними мовами або мовами меншин;
вжити належних заходів для того, щоб радіо- і телеорганізації транслювали програми регіональними мовами або мовами меншин;
заохочувати трансляцію телевізійних програм регіональними мовами або мовами меншин на регулярній основі;
заохочувати створення та розповсюдження аудіо- і аудіовізуальних творів регіональними мовами або мовами меншин тощо.
Цілком зрозуміло, яку реакцію Євросоюзу викличе пропонована Концепція мовлення нацменшин у разі її прийняття. Незрозуміло інше – чому «розумне і реформаторське» керівництво НСТУ замість того, щоб на рівному місці провокувати міжнародні скандали, не ініціює внесення змін (чи повного скасування) до все ще діючого, абсолютно неграмотного й безглуздого мовного закону Ківалова-Колесніченка, який має пряме відношення до суспільного мовлення? Невже сваритися з сусідами – краще ніж наводити лад у своїй сфері?