Юрій ФАТУЛА –кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургічних дисциплін факультету післядипломної освіти УжНУ, практикуючий хірург та цікава людина. А ще – з-під його пера вийшли три книги про маловідомі сторінки минулого нашого краю. Утім цього разу у прес-центрі газети «НЕДІЛЯ» ми вирішили поговорити про медицину та найцікаііші операції.— Звичайно, є операції, які запам’ятовуються на все життя, – наголосив він. – Адже часто то – людська трагедія.Справа в тому, що протягом майже 15 років я ніс, в основному, екстренну (ургентну) хірургічну службу, мав багато нічних і добових чергувань. Тому більшість операцій виконував увечері, або уночі, або під ранок. Це були операції з приводу гострого апендициту, защемленої грижі, перфоративної виразки, кишкової непрохідності.Але нерідко траплялися і операції з приводу ножових і вогнепальних поранень, пошкоджень внутрішніх органів внаслідок тупих травм, частіше при автодорожних пригодах. Саме такі випадки – незабутні. Пригадую, «швидка» привезла молоду жінку, яка розвішувала білизну, у неї запаморочилося в голові й вона випала з третього поверху. Вона була в шоковому стані з ознаками внутрішньої кровотечі і переломом кісток передпліччя. Оперував її в терміновому порядку (розрив селезінки). Через декілька днів її оперували ще й травматологи з приводу переломів. Але через два тижні вона повернулася додому, до чоловіка і двох дітей. Такі випадки радують і приносять моральне задоволення. Лікар усвідомлює, що він робить щось важливе на цьому світі. І таких випадків я, як і кожен мій колега, який ніс ургентну службу, може пригадати багато.При виконанні операцій, і в денний, а особливо, у нічний час, хірург витримує колосальне психоемоційне і фізичне навантаження. Ця робота справедливо прирівнюється до самих важких професій. В такі моменти лікар забуває про себе з фізіологічної точки зору, зовсім не думає про те, що хочеться пити, що важко стояти, знаходячись у вимушеному положенні, дивлячись в операційну рану. Тебе ніби фізично не існує, бо мозок сконцентрований на виконанні певних дій.

Від швидкості прийняття рішення часто залежить людське життя у прямому значенні слова. Якщо вчасно не діагностувати внутрішню кровотечу і не прооперувати, хворий помре. Деколи значення мають хвилини…. Хірургія – це колосальна відповідальність. Траплялися випадки, коли людина помирала, незважаючи на те, що лікарі зробили все правильно і вчасно. Але «золотий час» був втрачений: пацієнт або пізно опинився у лікарні, або травма була несумісною з життям. Коли Бог сказав своє Слово, лікар людину врятувати вже не зможе.

І якою б залізною не була витримка хірурга, якими б не були міцними його нерви, безслідно ці навантаження не минаються. Кожен мій колега, який пройшов або несе цю службу, підтвердить, що після таких навантажень людина виснажена і фізично, і психологічно.