Переглядаючи старі газети, що виходили на Закарпатті до І Світової війни, академік Михайло Белень знайшов рекламне оголошення, яке його вразило й водночас дуже зацікавило. Так він відкрив для себе видатного закарпатця – Ференца Егрі, котрий 100 років тому відливав неперевершені церковні дзвони.
Між 1890 та 1939 рр. в селі Малі Геєвці (Ужгородський район) працював його великий цех із виготовлення дзвонів, відомий на всю Європу. Захопившись знахідкою, Михайло Белень почав пошуки інформації про знаменитого майстра, і незабаром у його архіві з’явилося чимало друкованих матеріалів та фото Ференца Егрі.
Виявилося, хоч на Закарпатті видатного дзвонаря вже майже забули, однак в Угорщині про нього добре пам’ятають. Адже в цій країні в багатьох храмах збереглося надзвичайно багато виробів Ференца Егрі. А про постать відомого майстра видана велика кількість публіцистичних і наукових матеріалів та ґрунтовних досліджень.
Це й не дивно. Масштаби виробництва дзвонів у селі Малі Геївці вражають. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття тут робили замовлення церковні громади з Центральної і навіть Західної Європи. За дзвонами сюди приїздили німці, французи, італійці та багато інших. Цех був настільки відомий, що майже не мав суттєвої конкуренції не тільки в Австро-Угорській монархії, але й у всьому центрально-східному регіоні Європи. На фотографіях видно, наскільки великим і потужним було виробництво.
Вироби Ференца Егрі захоплюють своїми розмірами, якістю виконання та географією розповсюдження. Протягом років роботи майстра тільки в одній Мукачівській єпархії було виготовлено дзвони для храмів 184 населених пунктів. Серед них Берегово, Давидково, Малий Березний, Новоселиця, Солотвино, Концово, Ракошино, Драгово, Вишково, Іза, Невицьке, Нижні Ворота, Луково, Луг та багато інших.
Вироби великого майстра і сьогодні прикрашають численні святині нашого краю. До речі, кожен, хоч раз бував у Закарпатському краєзнавчому музеї, бачив два великі дзвони біля старовинного дерев’яного храму Архангела Михаїла. Це також робота Ференца Егрі. Такі самі дзвони – більші або менші, проте схожі за бездоганною майстерністю виконання та маркуванням великого майстра – нині можна знайти в будь-якому куточку Старого Світу.
Ференц Егрі був представником знаменитої династії дзвоноливарів. А народився він у 1864 році в селі Малі Геєвці. Землевласник із реформатським віросповіданням, у свій час чоловік вважався одним із найвпливовіших політиків Закарпаття. Політичною діяльністю почав займатися в 1882 році як член Партії Незалежності, але на початку ХХ ст. перейшов до Партії малих підприємців. У 1920-му його обрано головою районного осередку цієї політичної сили. А між 1923 та 1938 роками Ференц Егрі був депутатом Угорського парламенту від Об’єднаної партії угорців.
Значну частину своїх заробітків він виділяв як благодійні внески на потреби своєї політичної партії, культурні заходи і т. д. Багато разів виготовлені дзвони дарував церковним спільнотам Закарпаття. Серед таких дарів були й дзвони для Євангелістської церкви в Ужгороді у 1925 році та багато інших. Своєю професійною та благодійною діяльністю Ференц Егрі здобув велику повагу земляків і неабияку популярність серед простого народу.
Слава легендарного дзвонаря зростала, а його справа процвітала. Він прожив довге яскраве життя й залишив по собі безцінну спадщину, яка зберегла його ім’я навіки. У часи ІІ Світової війни, рятуючись від лінії фронту, 81-річний Ференц Егрі покинув Закарпаття і виїхав углиб Угорщини. Взимку 1945 року десь на території Задунайщини закінчив свій життєвий шлях великий майстер з виготовлення дзвонів.
У його рідному селі досі живе культ Ференца Егрі, іменем якого названо одну з вулиць. Щороку на його іменини вже протягом чверті століття село Малі Геєвці відвідують численні представники угорської громади краю, а також відомі діячі з усього Закарпаття та Угорщини.
Історія видатного закарпатця Ференца Егрі настільки вразила митця Михайла Беленя, що він буквально загорівся ідеєю зробити йому грандіозний меморіал у рідному селі Малі Геївці. Скульптор щиро вірить, що обов’язково знайде фінансування для свого задуму та неодмінно втілить його в життя. Адже Михайло Белень уже реалізував не один проект завдяки тісній співпраці з угорцями і зробив надзвичайно багато для угорської громади Закарпаття. Більше того, він береться виготовити меморіал усього за 50% вартості. Окрім цього, митець уже розробив проект (див. малюнок 1) та приступив до роботи.