«Однією з основних причин такого розвитку подій є різка експансія України на світовий ринок малини. І, незважаючи на те, що якість української продукції, найчастіше, залишає бажати кращого, вплив України на світові ціни не можна недооцінювати».
Однак, якщо про Україну говорять уже багато, а фермери в Польщі взагалі прямо звинувачують її в своїх проблемах, то експансія Боснії і Герцеговини на світовий ринок малини залишилася непоміченою. При цьому обсяги експорту з цієї країни в 2017 році практично подвоїлися, і вона впевнено обігнала за цим показником Україну. Якщо в 2016 році Україна експортувала обсяги малини порівнювані з Боснією і Герцеговиною, то вже в 2017 році експорт з Боснії та Герцеговини перевищив експорт з України більш ніж в півтора рази — на 68%.
Тому, проблеми Сербії, багато в чому викликані не змовою заморозчиків, а різким зростанням виробництва і заморозки малини в сусідній з Сербією країні. І цю проблему неможливо буде вирішити адміністративними заходами і встановленням мінімальної закупівельної ціни на державному рівні, тому що ціни в $1,8 доларів за кілограм в світі більше не існує. Польським і сербським виробникам доведеться рано чи пізно змиритися з новою ринковою реальністю і приймати рішення або про підвищення ефективності виробництва, або про вихід з даного бізнесу.
На сьогоднішній день в Україні, де ще навіть не почалася масове збирання ягід, закупівельні ціни переробників вже впали до $ 0.75 за кілограм. Оскільки в країні переважає вирощування малини ремонтантних сортів, збір якої почнеться тільки в серпні, залишається тільки гадати, якими будуть ціни в сезон масового збирання. Тим більше, що деякі заморозчики все ще мають на складах торішню продукцію, яку вони намагаються продати вже за будь-яку ціну і навіть всередині країни, але попиту на неї як і раніше немає.
П’ять років тому, Боснія і Герцеговина з Україною експортували на двох близько 5 тис. тонн малини, або менше 1% світового ринку, при цьому, майже весь обсяг, припадав саме на Боснію і Герцеговину. У минулому році обидві країни експортували вже майже 40 тис. тонн, що становить близько 6% світової торгівлі і практично відповідає обсягу експорту четвертого найбільшого світового експортера, яким є Чилі.
Світовий попит на малину росте, але темпи його зростання не такі високі, як темпи зростання виробництва в Україні та Боснії і Герцеговині, які мають переваги географічного розташування поблизу великих ринків збуту ЄС і порівняно невисоких витрат на робочу силу.
На думку аналітиків EastFruit, низькі ціни на малину будуть стимулювати світове споживання цих ягід, що дозволить, в довгостроковій перспективі, очікувати підвищення середніх цін. Крім того, виробництво в Україні та Боснії і Герцеговині вже в 2019 році стабілізується, тому що низькі ціни на малину торкнуться і найменш ефективних виробників в цих країнах, і багато хто з них відмовляться від даного бізнесу. В 2019 ж році варто очікувати зниження виробництва малини також в Сербії та Польщі, а в Чилі фермери вже почали скорочувати обсяги виробництва. Ці всі фактори будуть позитивно впливати на малиновий ринок в 2019 році. А 2018, швидше за все, буде занадто важким для всіх учасників цього бізнесу, крім тих, хто має стійкі позиції на ринку і потужні бренди.