18 червня раптово пішов з життя артист, соліст Закарпатського народного хору, 40-річний Олександр Товт. Помер на самоті в своїй квартирі в Ужгороді.

"На обід він зателефонував мамі. Сказав, що йому дуже зле. Мама живе в селі Ракошино Мукачівського району. Вона одразу кинулась їхати до Ужгорода. Але не встигла… Знайшла сина мертвим", - розповіла кореспонденту Gazeta.uaколега та друг Олександра, солістка Закарпатського народного хору 32-річна Ольга Свида.

Причина смерті поки встановлюється. Рідні чекають на результат медекспертизи.

"Щойно розмовляла з мамою Саші. Питала, що ж сталося. У відповідь почула: може серце, а може підшлункова. Пам'ятаю, 1,5 року тому він хворів. Дуже схуд. В подробиці вдаватися не хотів", - додала Ольга.

Олександр Товт останнім часом працював перекладачем у Будапешті. Угорська була його другою рідною мовою. До Ужгорода повернувся 3 тижні тому, у відпустку.

"Востаннє ми з ним бачилися на концерті нашої колеги Мирослави Копинець. Вони з Сашою разом співали в дуеті. Я й подумати не могла, що це буде наша остання зустріч".

Ольга Свида познайомилася з Олександром ще 7 років тому. Каже: одразу подружилися. Із перших днів роботи в Закарпатському народному хорі співала з ним у дуеті. Разом їздили на гастролі за кордон.

"Він був дуже щирий, галантний та уважний до жінок. Завжди усміхнений і відкритий. Надзвичайно вірний друг. Коли в мене були якісь проблеми, то одразу біг на допомогу".

В Закарпатському народному хорі Олександр Товт був тенором і провідним солістом. Коли співав угорських пісень, то його завжди викликали "на біс" - згадує Ольга. Його любили не тільки колеги-артисти та глядачі, але й студенти Ужгородського державного училища, де займався викладацькою діяльністю.

"Сьогодні на репетиції Закарпатського народного хору горіла свічка біля портрету Олександра Товта. Ніхто не співав. Усі плакали. Ніхто не чекав такого. Я й досі не можу повірити, що Саші нема. Недоспівав свою пісню", - розповіла Ольга Свида.

Олександр Товт народився 29 березня 1978 року в селі Ракошино Мукачівського району Закарпатської області. З дитинства любив співати. До музичної школи записався сам, бо батьки не хотіли туди віддавати.

"Моя бабуся з батькового боку мала хороший слух, чисте інтонування, в мами гарний голос – народний низький альт. Але в родині спів не вважали за можливе покласти в основу професії, батьки розцінювали це лише як захоплення. Тож навіть у музичну школу я записався сам: батьки не хотіли мене туди віддавати, пам'ятаючи невтішний досвід сестри, яка після року навчання залишила заклад. Вважали: якщо дівчинка не захотіла опановувати музику, то хлопець і поготів не виявить інтересу",- ділився спогадами Олександр Товт.

1995 року вступив до Ужгородського державного музичного училища, а згодом став студентом Національної музичної академії України ім. П. Чайковсього. Навчався на вокальній кафедрі. Закінчив за класом "оперно-камерний спів" у старшого викладача Любові Крижановської.

Олександр Товт був солістом Закарпатської обласної філармонії, Закарпатського народного хору, колективу Гармонія. Працював ведучим ракового шоу на телеканалі Тиса-1.

"Пропозиція працювати на телебаченні надійшла саме після моєї участі у проекті "Шанс" на телеканалі "Інтер". Спробував себе ведучим. Сподобалося. Потім вів програму "Доброго ранку, Закарпаття". Припинив працю в журналістиці, бо важко стало фізично поєднувати її із заняттям музикою. Настав час, коли треба було визначитися. Оскільки мене більше тягне до співу, то віддав перевагу йому", - пригадував артист.

Окрім того, Олександр Товт викладав спів в Ужгородському державному музучилищі. Є лауреатом численних міжнародних конкурсів. Виконував як оперні партії, так і народні пісні. Про свій репертуар колись казав:

"Більше уваги приділяю камерній і народній музиці. Дуже люблю старовинне вокальне мистецтво ХVII–XVIII століть: ораторії, реквієми, сольні партії великих форм, концертні арії. Особливо подобається вокальна органна музика. Також люблю оперні арії, камерну романтичну музику, зокрема романси Чайковського, Рахманінова, Надененка, Косенка, німецьких романтиків Шуберта, Шумана, Штрауса"

Останнім часом працював перекладачем в Будапешті, оскільки вільно володів угорською та словацькою мовами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Грав на саморобній "пльонці": помер закарпатський музикант-віртуоз

Прощатимуться із закарпатським співаком у п'ятницю 22 червня в його рідному селі Ракошино Мукачівського району. Поховають на кладовищі біля батьківської хати.

18 червня раптово пішов з життя артист, соліст Закарпатського народного хору, 40-річний Олександр Товт. Помер на самоті в своїй квартирі в Ужгороді.

"На обід він зателефонував мамі. Сказав, що йому дуже зле. Мама живе в селі Ракошино Мукачівського району. Вона одразу кинулась їхати до Ужгорода. Але не встигла… Знайшла сина мертвим", - розповіла кореспонденту Gazeta.uaколега та друг Олександра, солістка Закарпатського народного хору 32-річна Ольга Свида.

Причина смерті поки встановлюється. Рідні чекають на результат медекспертизи.

"Щойно розмовляла з мамою Саші. Питала, що ж сталося. У відповідь почула: може серце, а може підшлункова. Пам'ятаю, 1,5 року тому він хворів. Дуже схуд. В подробиці вдаватися не хотів", - додала Ольга.

Олександр Товт останнім часом працював перекладачем у Будапешті. Угорська була його другою рідною мовою. До Ужгорода повернувся 3 тижні тому, у відпустку.

"Востаннє ми з ним бачилися на концерті нашої колеги Мирослави Копинець. Вони з Сашою разом співали в дуеті. Я й подумати не могла, що це буде наша остання зустріч".

Ольга Свида познайомилася з Олександром ще 7 років тому. Каже: одразу подружилися. Із перших днів роботи в Закарпатському народному хорі співала з ним у дуеті. Разом їздили на гастролі за кордон.

"Він був дуже щирий, галантний та уважний до жінок. Завжди усміхнений і відкритий. Надзвичайно вірний друг. Коли в мене були якісь проблеми, то одразу біг на допомогу".

В Закарпатському народному хорі Олександр Товт був тенором і провідним солістом. Коли співав угорських пісень, то його завжди викликали "на біс" - згадує Ольга. Його любили не тільки колеги-артисти та глядачі, але й студенти Ужгородського державного училища, де займався викладацькою діяльністю.

"Сьогодні на репетиції Закарпатського народного хору горіла свічка біля портрету Олександра Товта. Ніхто не співав. Усі плакали. Ніхто не чекав такого. Я й досі не можу повірити, що Саші нема. Недоспівав свою пісню", - розповіла Ольга Свида.

Олександр Товт народився 29 березня 1978 року в селі Ракошино Мукачівського району Закарпатської області. З дитинства любив співати. До музичної школи записався сам, бо батьки не хотіли туди віддавати.

"Моя бабуся з батькового боку мала хороший слух, чисте інтонування, в мами гарний голос – народний низький альт. Але в родині спів не вважали за можливе покласти в основу професії, батьки розцінювали це лише як захоплення. Тож навіть у музичну школу я записався сам: батьки не хотіли мене туди віддавати, пам'ятаючи невтішний досвід сестри, яка після року навчання залишила заклад. Вважали: якщо дівчинка не захотіла опановувати музику, то хлопець і поготів не виявить інтересу",- ділився спогадами Олександр Товт.

1995 року вступив до Ужгородського державного музичного училища, а згодом став студентом Національної музичної академії України ім. П. Чайковсього. Навчався на вокальній кафедрі. Закінчив за класом "оперно-камерний спів" у старшого викладача Любові Крижановської.

Олександр Товт був солістом Закарпатської обласної філармонії, Закарпатського народного хору, колективу Гармонія. Працював ведучим ракового шоу на телеканалі Тиса-1.

"Пропозиція працювати на телебаченні надійшла саме після моєї участі у проекті "Шанс" на телеканалі "Інтер". Спробував себе ведучим. Сподобалося. Потім вів програму "Доброго ранку, Закарпаття". Припинив працю в журналістиці, бо важко стало фізично поєднувати її із заняттям музикою. Настав час, коли треба було визначитися. Оскільки мене більше тягне до співу, то віддав перевагу йому", - пригадував артист.

Окрім того, Олександр Товт викладав спів в Ужгородському державному музучилищі. Є лауреатом численних міжнародних конкурсів. Виконував як оперні партії, так і народні пісні. Про свій репертуар колись казав:

"Більше уваги приділяю камерній і народній музиці. Дуже люблю старовинне вокальне мистецтво ХVII–XVIII століть: ораторії, реквієми, сольні партії великих форм, концертні арії. Особливо подобається вокальна органна музика. Також люблю оперні арії, камерну романтичну музику, зокрема романси Чайковського, Рахманінова, Надененка, Косенка, німецьких романтиків Шуберта, Шумана, Штрауса"

Останнім часом працював перекладачем в Будапешті, оскільки вільно володів угорською та словацькою мовами.

Прощатимуться із закарпатським співаком у п'ятницю 22 червня в його рідному селі Ракошино Мукачівського району. Поховають на кладовищі біля батьківської хати.