На ньому розглянули 11 питань-проектів, які стосуються змін в історичній частині Ужгорода.
{g}
Першими члени ради мали розглянути дві пропозиції скульптора Михайла Беленя. Він пропонував погодити встановлення меморіальних дошок на честь письменника Володимир Ладижця та скульптора Олексія Шамшури. Першу дошку хочуть встановити на будинку на Православній набережній, де колись мешкав Володимир Ладижець, другу – на будинку сім’ї Олексія Шамшури на вулиці Підградській. Однак сам скульптор Михайло Белень не зміг прийти на засідання і представити свої проекти, тому розгляд цих питань відклали.
Третій проект – капітальний ремонт фасаду поліклініки МДКЛ на вулиці Гошовського (колишній вулиці Боженка) – члени ради вирішили відкласти через ту же причину. Річ у тім, що за правилами, представляти проект повинен прийти заявник, аби, якщо у членів ради будуть запитання щодо деталей запланованих робіт, на них було кому відповісти. У цьому ж випадку заявник – управління капітального будівництва Ужгородської міської ради – на засідання не з’явилося.
Першим позитивним голосуванням на засіданні закінчився розгляд проекту опорядження фасаду на пл. Шандора Петефі, 46. Одноповерховий іграшковий магазин незабаром перетвориться на фірмовий магазин пекарні. Нові власники хочуть відремонтувати фасад, замінивши вітрини і вхідні двері.
Вчергове зіштовхнулися члени консультативної ради з намаганням узаконити «заднім числом» уже виконані роботи. Саме так вчинили власники красивого старовинного житлового будинку на вулиці Собранецькій, 1, котрі вже виконали ремонт фасаду, і лише після цього подали на розгляд консультативної ради проект його опорядження. Оскільки заявник на засідання так само не з’явився, запитати в нього про причини такого самовільного кроку не вдалося. Більше того, члени ради звернулися до управління охорони культурної спадщини ОДА з проханням винести відповідний припис і покарати власників за неузгоджений і недбалий ремонт фасаду старовинної будівлі.
Доопрацювати проект попросили члени ради і наступного заявника, котрий звернувся з заявою про опорядження фасаду житлового будинку на вулиці Другетів, 57. Там хочуть почистити і відновити всі ковані елементи на балконі та воротах, відремонтувати фасад зі збереженням декору та замінити вікна на нові дерев’яні копії. Доопрацювати проект члени ради-архітектори просили через те, що в проекті не були вказані чіткі обміри і креслення.
Переклали члени ради розгляд і наступного питання – про опорядження фасаду пошкодженої вибухом будівлі Товариства угорської культури Закарпаття на Православній набережній. Нині ця будівля так і стоїть без вікон, знищених у пожежі, але незабаром Товариство угорської культури планує приступити до серйозного ремонту свого колишнього офісу. Проект цього разу не розглядався знову ж таки через те, що автор не зміг бути присутнім на засіданні ради.
Далі члени ради розглядали прохання власника однієї з квартир житлового будинку на вулиці Довженка, 4, котрий просив дозволу надбудувати над своїм помешканням мансардне приміщення. Квартира заявника знаходиться на 4 поверсі і виходить вікнами у внутрішній двір, однак члени ради зауважили, що йдеться про перебудову одного з найкрасивіших і найзнаковіших будинків Малого Ґалаґова – першого Земського уряду. Оскільки Малий Ґалаґов готується до зачислення у список Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, то перебудови такого роду є недопустимими, навіть якщо йдеться про внутрішній двір будівлі, невидимий з вулиці. До того ж, ця будівля є пам’яткою архітектури і будь-які надбудови тут суперечать пам’ятко-охоронній документації. Саме через це проект цей члени ради одноголосно відхилили.
Зате дозволили більшістю голосів перебудувати частину колишньої «Медтехніки» на кафе. Йдеться про ту частину будівлі, яка «виходить» на вулицю Лучкая і є прибудовою радянських часів. Там, на першому поверсі, облаштують кафе з виходом на простору терасу на даху.
Також підтримали члени консультативної ради проект розширення і прибудови мансардного приміщення у дворі будинку на вулиці Корзо, 24. Колись ця одноповерхова будівля була житловим домом, потім, у радянські часи її націоналізували та перетворили на торговий об’єкт, більшість же ужгородців пам’ятають його із радянських часів як кафе «Млинці». Нині власники будівлі хочуть використати горище будинку для облаштування мансардного поверху, при цьому фасад з боку вулиці залишиться незмінним.
А наостанок члени консультативної ради розглянули прохання організаторів фестивалю стріт-арту «Cans Up» розмалювати стіну-огорожу вздовж Замкових сходів. Представник оргкомітету Віталій Головець розповів, що фестиваль має відбутися в Ужгороді 18-19 серпня, на нього з’їдуться художники-райтери з усієї України, а також із кількох європейських країн. За локацію організатори обрали саме Замкові сходи через те, що вважають паркан між вуличкою та територією греко-католицького Кафедрального собору недоглянутим. За свої кошти вони пообіцяли спершу забілити усю стіну, а під час фестивалю надати її поверхню художникам для розмальовування балончиками з фарбою.
Попередніх ескізів робіт організатори не мали, офіційного дозволу від настоятеля храму – теж (на словах, в єпархії не мали нічого проти проведення такого фестивалю). Члени ж ради запропонували погодитися з проведенням фестивалю лише за кількох умов: якщо буде офіційний дозвіл настоятеля Кафедрального собору, якщо графіті на стіні не міститиме політики, жорстокості, еротики та реклами, і якщо стіну на Замкових сходах через три місяці знову забілять. Організатори фестивалю з такими умовами не погодилися і сказали, що підшукають для його проведення іншу локацію, вже за межами історичного ареалу міста.