До її старту залишилося якихось 10 днів, а тоді можна буде сміливо сказати, що нова українська школа перестала бути віртуальним проектом, бо нарешті запрацювала, продемонструвавши зміни на ділі. Та чи готові ужгородські школи до старту «Нової української школи», що змінилося вже у міських школах і чого чекати від реформи батькам майбутніх першокласників – дізнавався «Про Захід».
Начальниця управління освіти Ужгородської міської ради Марина Пуківська називає реформу початкової школи в Україні кардинальною. Кардинальною, бо вже з 1 вересня цьогорічні першокласники прийдуть до школи зовсім іншої – сучасної, дружньої і цікавої. Основи перетворень заскорузлої радянської системи освіти були закладені минулого року, коли по всій країні створили 100 експериментальних перших класів. Протягом року вчителі, котрі брали участь в експерименті, мали випробувати розроблену Міністерством освіти концепцію «Нової української школи», відзначити її плюси та мінуси, порівняти результати.
В Ужгороді такі експериментальні класи теж були створені – обидва у ЗОШ № 8. Батькам тодішніх першачків пропонували долучитися до експерименту і, слід сказати, ніхто від пропозиції не відмовився. У той час, як два перші класи у «восьмій» школі рік вчилися за звичною програмою, два експериментальних класи навчалися, граючись. Спершу батьки переживали, що в сусідніх класах діти вже букви виписують, а їхні чада лише граються, та на кінець навчального року зрозуміли, що діти отримали рівні знання, але дуже різними способами.
Начальник відділу шкіл та дошкільних навчальних закладів міського управління освіти Жанна Дудинець розповідає: «Досвід ЗОШ № 8 нас дуже порадував. Ми бачили, що діткам справді цікаво навчатися, що нові підходи дійсно працюють. Батьки теж були задоволені, принаймні ніхто не звертався до нас зі скаргами і не просив перевести їхню дитину до іншого класу, зі старими методами викладання. Протягом року до цих двох експериментальних класів не раз приходили вчителі, котрі готувалися до цьогорічного прийому першачків. Усім було цікаво подивитися, як це працює, і зрозуміти для себе, чи зможуть вони так само повністю змінити підхід до викладання».
Перші двоє перенавчених вчителів «восьмої» школи справді стали тренерами для тих педагогів, котрі цьогоріч почнуть навчати дітей за основами нової української школи. Вони ділилися своїми практичними навиками, своїм досвідом, напрацьованим за рік, що стало важливим доповненням до онлайн-тренінгів та курсів, підготовлених спеціальними тренерами, котрі пройшли навчання у Києві. Слід сказати, що не всі вчителі виявили бажання вчитися новому і змінювати роками напрацьовані навики, деякі зрозуміли, що не зможуть адаптуватися до нового державного стандарту і звільнилися з навчальних закладів.
За словами Марини Пуківської, 70% ужгородських вчителів, котрі ще у червні закінчили перепідготовку і отримали сертифікати, підтримують освітню реформу. У більшості випадків це педагоги молоді, з невеликим педагогічним стажем. Але є й частина тих, котрі зізнаються, що їм буде важко одразу перелаштуватися, і для повного опанування нових методик їм потрібно більше часу. Однак у міському управлінні освіти вірять, що позитивні результати стануть для таких педагогів найкращою мотивацією і стимулюватимуть їх до пошуку нових творчих підходів у навчанні молодших школярів.
Відкрити двері по-новому обладнаних перших класів готові 58 ужгородських вчителів. По-новому, бо одна з ключових вимог реформи передбачає створення нового освітнього середовища з чітким зонуванням навчальних приміщень. Марина Пуківська каже, що Міністерство освіти подбало про дуже чіткі і детальні рекомендації стосовно того, яким повинно бути навчальне середовище. Так, воно має складатися з 8-ми осередків: навчального (безпосередньо парти зі стільцями, але обов’язково модульні, аби їх можна було складати для роботи у групах), тематичного (різного роду куточки зі стендами, ідеями, картами, стратегіями тощо), ігрового (місце для настольних та рухливих ігор), художньо-творчого (виставки дитячих робіт, місце для зберігання приладдя), осередку живої природи («зелений» куточок, місце для проведення природничих дослідів, акваріум тощо), осередку відпочинку (місце з килимом, пуфиками тощо для спокійного відпочинку дитини), осередку вчителя та класної бібліотечки.
Далеко не всі ужгородські школи можуть похвалитися тим, що мають достатньо великі навчальні приміщення, здатні вмістити всі вісім осередків. Тому у кожній школі вже від початку канікул керівники та вчителі сушили голову над тим, аби класи майбутніх першачків були і обладнані за новим стандартом, і разом із тим комфортні для дітей.
В управлінні освіти Ужгородської міської ради переконують, що до 1 вересня всі 58 перших класів в міських навчальних закладах будуть обладнані належним чином. Сертифіковані меблі і дидактичні матеріали вже закуплені, хоча й були проблеми, адже в Україні працює всього кілька підприємств, котрі виготовляють такі меблі, і вони завантажені до кінця цього року. Через завантаженість меблі в деяких школах ще стоять незібрані, їх мають монтувати також сертифіковані фахівці. Але знову ж таки чиновники заспокоюють: все мають встигнути до 1 вересня.
На те, аби класи в Ужгороді відповідали новим державним стандартам, з держбюджету та міського бюджету були виділені солідні суми – разом 4 300 000 гривень. Ці кошти розподілили порівну між усіма класами, подбати же про придбання меблів, дидактичного матеріалу та комп’ютерної техніки мали керівники шкіл. Минулого тижня працівники управління проводили моніторинг усіх навчальних закладів Ужгорода і побаченим в цілому залишилися задоволені. Певне занепокоєння наразі викликає лише той факт, що для першачків поки що не привезли нових підручників, однак під час нещодавнього візиту на Закарпаття заступник міністра освіти України Павло Хобзей запевнив освітян, що підручники друкуються і до 1 вересня будуть у наявності у всіх школах.
Батьків же наразі непокоїть те, як саме навчатимуться їхні діти, тому вони, звісно мають чимало питань, на якій вчителі намагаються дати якомога вичерпніші відповіді. Наголошуючи при цьому, що головною ідеєю нової школи є дитиноцентризм, педагоги закликають батьків підтримати важливий трикутник «вчитель-дитина-батьки». Нова українська школа повинна стати передусім школою партнерства, де дитина вчиться не заради оцінок, а заради корисних знань. Саме тому перші два роки навчання малі школярики не отримуватимуть оцінок, не матимуть також домашніх завдань. Цей період для них буде адаптаційно-ігровим, коли всі предмети їм викладатимуть у формі гри. Важливим елементом у навчанні стане командна робота, а комунікативність, впевненість і дружню атмосферу розвиватиме щоденне «ранкове коло» – спілкування класу, сидячи у колі.
Звісно, в управлінні освіти Ужгородської міської ради розуміють, що не все одразу піде гладко. Багато чого залежатиме від учителів, від їхнього творчого підходу до викладання. Але чиновники запевняють: якщо у педагогів виникнуть проблеми чи додаткові запитання, методисти управління та тренери завжди зможуть їм допомогти і направити. Головне те, що школи готові працювати і змінюватися.
В цілому проект «Нова українська школа» стартує без якихось видимих великих проблем. Однак освітяни розуміють, що попереду на них чекають ще роки колосальної роботи і зусиль. За чотири роки перенавчання мають пройти усі українські педагоги молодших класів, змінити освітній простір мають усі класи початкової школи країни. Далі ж за планом повинна розпочатися реформа основної школи, тобто, 5-6 класи будуть так само адаптаційними, а 7-9 – базовими предметними. І нарешті завершальним етапом стане реформа старшої школи. До неї переходитимуть після здачі ЗНО, обираючи за результатами тестувань подальші напрямки навчання – в академічних або профільних ліцеях. Замість двох років, навчання у старшій школі триватиме три роки, тобто усього школярі, починаючи з цьогорічних першокласників, навчатимуться 12 років.
На фото – класи і освітній простір у ЗОШ № 8 та НВК «Престиж»