За словами голови райради Ярослава Шукаля, нині у районі нараховується 32 населені пункти, в тому числі одне селище міського типу – Великий Березний, які об’єднані в одну селищну та 19 сільських рад. Населення становить близько 27 тисяч і є багатонаціональним, тут проживають: українці, росіяни, словаки, румуни, угорці, роми та ін. Найбільше турбує керівника району те, що людям працевлаштуватися, тут на місці, дуже важко.
В основному жителі району заробляють на життя власним господарюванням, сезонним збиранням дикоростучих ягід та грибів, невеликий відсоток займається наданням послуг у сфері зеленого туризму, працюють на місцевих турбазах, решта – на заробітках за кордоном. За словами Ярослава Шукаля, у районі працює кілька підприємств із іноземними інвестиціями, але суттєвої картини щодо зайнятості населення вони не дають. Стурбований керівник Великоберезнянщини найболючішою проблемою - виплатою заробітної плати працівникам бюджетної сфери. Для погашення заборгованості та для виплати заробітної плати до кінця року потрібно 5,4 мільйона гривень.
Серед інших нагальних проблем району – поліпшення дорожньої інфраструктури, матеріально-технічне забезпечення закладів освіти, культури та медицини. Керівництво райради намагається організувати участь згаданих закладів у міжнародних програмах та проектах, але безуспішно.
У свою чергу Йосип Борто зазначив: «Керівництво області робить усе можливе для того, щоб бюджетники отримали зароблені кошти. Наразі, завдяки проведеним заходам область отримає 46 мільйонів гривень, що дасть змогу погасити борги перед людьми, які здебільшого отримують мінімальну заробітну плату». Схвально відреагував Йосип Йосипович на намагання районного керівництва шукати кошти, беручи участь у міжнародних грантах та програмах, та запевнив у своєму сприянні, особливо, що стосується залучення потенційних донорів. Він зауважив, що є такі міжнародні проекти, у рамках яких вдається об’єднати: охорону та збереження історичних пам’яток, розвиток туризму та дошкільних закладів у межах однієї адміністративної одиниці.
Першим об’єктом, який відвідали посадовці, це професійно-технічне училище №33, де ведеться підготовка з таких професій: тракторист, слюсар-ремонтник, швачка та продавець продовольчих товарів. За словами директорки Марини Микити, нині тут здобувають середню освіту 123 дітей із Великоберезнянського, Перечинського, Берегівського та Мукачівського районів. Навчання ведеться за держзамовленням, діти отримують невеликі стипендії - від 490 до 1400 гривень. Для забезпечення процесу навчання у закладі наявні: 13 спеціалізовані кабінети, 11 загальні кабінети, 4 лабораторії, 4 навчально-виробничі майстерні, автотракторна і різноманітна сільськогосподарська техніка, полігон для водіння тракторів і автомобілів, спортзал, гуртожиток, їдальня.
Очільниця закладу зауважує, що триматися на плаву їм вкрай важко, тому коли мова йшла про передачу училища у комунальну власність Закарпатської обласної ради, одна із найперших в області, в установлений термін, підготувала необхідний пакет документів. Та через низку причин, як то кажуть, віз і до нині там.
Керівник профтехучилища також поінформувала, що три роки тому, за виділені із держбюджету 2,5 мільйони гривень, вдалося зробити найнеобхідніші роботи. Мова йде про часткову заміну вікон в навчальних аудиторіях, утеплення будівлі, заміну даху, закупку обладнання для швейної майстерні та проведення поточного ремонту. Однак, це маленька крапля у процесі вирішення завдань, які нині ставить перед собою керівництво закладу. Найперше – потрібно провести реконструкцію централізованого опалення та замінити зношену і непридатну теплотрасу. Друге – ремонт гуртожитку та заміна меблів у ньому (тут нині проживають 23 студенти). Зокрема, у гуртожитку другий поверх є аварійним і протікає дах. Третє – придбання сучасних тракторів сільськогосподарського призначення.
Йосип Борто порекомендував зробити загальний кошторис необхідних витрат, щоб мати змогу предметно говорити про насущні проблеми. Або - звернутися до депутатів облради та міжнародних благодійних організацій.
Наступним об’єктом, який проінспектував перший заступник голови облради - районна лікарня. На сьогодні медустанова знаходиться у вкрай незадовільному стані, хоча обслуговує майже три десятки тисяч населення району має 106 лікарняних ліжок та 48 лікарів.
За словами головного лікаря Василя Рогача, нині не вистачає як медперсоналу так і медикаментів. «Якщо 2 роки тому ми отримували 140 тисяч гривень у місяць на придбання медикаментів, то зараз 200 тисяч (!) на рік», - бідкається Василь Юрійович. Оскільки зараз триває реконструкція корпусу дитячого відділення районної лікарні, то маленькі пацієнти теж знаходяться в основній будівлі райлікарні. На будівельні роботи дитячого корпусу виділено близько 3 мільйонів гривень із Державного фонду регіонального розвитку. Такої ж реконструкції потребує і центральна будівля, адже за словами головного лікаря, побудована вона із порушенням інженерно-будівельних норм. І нині це очевидно, адже стіни потріскані, підлога просідає, двері на палатах та кабінетах перекошені. Як будівля, так і медичне обладнання потребує термінового оновлення.
Йосип Борто зауважив: «Найперше, що можна тут зробити – це шукати медичне устаткування. Є така практика міжнародної співпраці у галузі охорони здоров’я, коли закордонні медичні установи надають обладнання та діагностичну апаратуру більш сучасніших зразків. Маю на увазі медзаклади сусідньої Угорщини. Що стосується будівлі районної лікарні, - то, напевно, доцільно було б збудувати нову лікарню, аніж цю «реанімувати». Вважаю, що варто від нарікань та розведення рук, перейти до синергії зусиль та конкретних дій усіх зацікавлених у покращенні ситуації, а обласна влада тільки сприятиме цьому», - зауважив Йосип Йосипович, та додав, що найближчим часом клопотатиме перед Генеральним консулом Угорщини в Ужгороді Йожефом Бугайло про сприяння у вирішенні питання із покращення матеріальної бази установи.
Головний лікар разом із спеціалістами проведе інвентаризацію та підготує відповідні документи, необхідні в подальшому для отримання сучаснішого медичного обладнання.
На завершення поїздки Йосип Борто відвідав ще й дитячий садочок у селі Кострино. Зараз тут триває реконструкція, яку планують завершити до новорічних свят. Керівництво садочку, самостійно залучивши кошти спонсорів та меценатів, організувало капітальний ремонт будівлі, заміну вікон, утеплення будівлі тощо. Зараз тут виховується 45 діток у двох різновікових групах. До слова, батьки 20 вихованців виявили бажання, щоб діти вивчали одну із європейських мов – угорську. Адже добре розуміють, чим більше молода людина знає мов, тим вона освіченіша та витребувана на ринку праці.
Прес-служба Закарпатської облради