У руслі медичної реформи, яку в народі йменують "супрункою", 1 квітня ц. р. стартував перехід на електронний документообіг. Найпершою зазнала корективів програма «Доступні ліки». Так склалися життєві умови, що мимоволі серед учасників цієї акції "міцного здоров‘я" опинився і я.
Нагадаємо, згідно з програмою, люди, які страждають від хвороб, що найбільше впливають на смертність або суттєво знижують якість життя й ефективно лікуються на амбулаторному рівні, за рецептом лікаря можуть отримати медикаменти безкоштовно (у цьому реєстрі близько 65 препаратів) або з незначною доплатою (194). Усього їх десь у межах 260! Не буду розповідати про якість ліків, як вони вгамовують болі, але ці препарати й насправді далекі від своїз закордонних аналогів. Та нічого не вдієш: дарованому коневі в зуби не дивляться...
Перелік «стратегічно небезпечних» становлять серцево-судинні захворювання, які, за даними МОЗ, є причиною 65 % смертей, діабет ІІ типу (від нього страждає мільйон осіб – ушестеро більше, ніж від інсулінозалежного), бронхіальна астма – понад 210 тисяч хворих, здебільшого діти та молодь. 60-річний автор цих рядків, на жаль, також у цьому «чорному» списку. Звичайно, міг би й не бути, а раз так, то користуюся цими ліками, завдяки чому тримаю у тонусі своє тіло. Перед цим "жував" імпортні ліки, тож і якість, і ефективність – не порівняти. На безриб‘ї, як кажуть, і рак риба. Це значить, що коли вибирати нема з чого, то беруть останнє, на що очі ніколи б не подивилися, якби існував вибір, себто одне замінюють іншим, це "інше" начебто і нічого, але поганої якості.
Слід сказати, що за понад півтора року шести з половиною мільйонам українців видано близько 33 мільйони рецептів на суму один мільярд 400 тисяч гривень. Цифри вражають! Мої рецепти у цьому списку складають дещицю, але на Свалявщині їх отримують сотні хворих. Загалом на Україні рецепти «отоварювали» понад 6100 аптек (на Закарпатті їх працювало 243, а за електронними рецептами натепер значно менше). Ще кілька цифр для статистики: найдешевший препарат, який відшкодовує держава, коштує близько 5 гривень, а найдорожчий – у межах 900 грн. Хто має малі пенсії, для того економія суттєва. Але здоров‘я – безцінне...
Отже, із 1 квітня програма працює так. Пацієнт повинен завчасно записатися та прийти на прийом до сімейного лікаря, терапевта або педіатра. Важливе уточнення: звертатися слід саме до свого медика, з яким укладена декларація. Ті люди, які ще не підписали договір із лікарем, скористатися програмою «Доступні ліки» не зможуть. І це не чиясь крута забаганка – таке правило диктує МОЗ на чолі з керманичем Уляною Супрун.
Після прийому медик випише в електронній системі охорони здоров’я рецепт. При цьому він має перевірити, чи номер мобільного телефону, зазначений у декларації, актуальний і належить пацієнту. Якщо ви змінили номер, обов’язково повідомте лікарю, як необхідно також назвати код мобільного оператора й останні цифри. Якщо все збігається, на мобільний телефон хворого прийде повідомлення з унікальним номером рецепта та кодом підтвердження для отримання ліків в аптеці. Його зміст такий: «Ваш рецепт: хххх-хххх-хххх-хххх. Код підтвердження: ххххх» (на місці «х» мають бути відповідні цифри). У разі потреби чи прохання пацієнта лікар може роздрукувати консультаційний висновок, у якому міститься інформація про виписані ліки та номер електронного рецепта. Скажу й таке: зручніше як для лікаря, так і аптекаря, споживача, коли є сенсорний телефон або смартфон.
Далі. Хворому потрібно піти в будь-яку зручну для нього аптеку, що бере участь у програмі (прив’язка до регіону прибрана, отримувати ліки можна навіть у іншій області), назвати працівнику номер рецепта. Він запропонує лікарські засоби за торговою назвою, які на даний момент наявні та входять у перелік. Пацієнт обере собі найоптимальніший, назве чотиризначний код підтвердження й отримає препарат. Якщо необхідного немає, можна піти в іншу аптеку і знайти його там. Або ж, якщо не терміново, навідатися наступного разу. Приблизно так вийшло і в моєму випадку.
У зв’язку з «електроніфікацією» (свого часу були колективізація, електрифікація, газифікація) процесу придбання ліків, багатьох людей хвилює питання: що робити, якщо мобільного телефону, на який має прийти повідомлення з рецептом, немає? У МОЗ запевняють, що все передбачено. За відсутності в пацієнта електронного засобу комунікації лікар роздрукує рецепт, завірений електронно-цифровим підписом, і видасть йому. Тобто хворий отримає ліки, які йому виписав лікар. Зауважимо: зараз усе менше таких, хто не користується телефоном.
Міністерство звітує, що до нової системи вже готові практично всі медичні заклади й аптеки – комп’ютеризовано 92 % установ надання первинної медичної допомоги. Хибує цим хіба-що глибинка у сільській місцевості. Крім того, виписувати рецепти за програмою «Доступні ліки» без проблем і зайвої бюрократії зможуть приватні медичні заклади, яких у первинній ланці кожен п’ятий, та лікарі-ФОПи. Щоправда, з регіонів у центр надходять повідомлення, що програма поки що буксує – у людей виникають проблеми з отриманням препаратів. Автор був свідком, коли фармацевти у перший день мого візиту до аптеки не могли розблокувати та прочитати електронний рецепт, довелося чекати наступного дня.
У скаргах клієнти найчастіше твердять, що виписали електронний рецепт, але в аптеці, де зазвичай беруть препарати, сказали, що поки не працюють з цією системою» – такі репліки найчастіше надходять на гарячу лінію МОЗ. Просто-напросто зависають сайти та програми. Інколи від "перевтоми". У відомстві запевняють, що за оновленою програмою вже працюють понад п’ять тисяч аптек. Решта ще просто не встигла оновити свої програми для роботи з Е-рецептами. Але у відомстві запевняють, що з травня місяця усі медичні й аптечні інформаційні системи, пов’язані із впровадження таких рецептів, будуть підключені до центральної бази даних. Це – прекрасно!
До речі, лікарі, як і аптекарі, вітають впровадження електронних рецептів. І не лише тому, що це позбавляє їх від зайвої паперової роботи. Відтепер багатьом їхнім літнім пацієнтам, які роками приймають одні й ті самі препарати та користуються програмою «Доступні ліки», не потрібно приходити до поліклініки за паперовим рецептом. Адже у цьому разі огляд їм не потрібний. Вони можуть просто зателефонувати своєму лікареві і попросити «переписати» їм рецепт. Його код або прийде в повідомленні, або лікар його продиктує. Це зручно і для пацієнта, і для медика.
Особисто я до цього ще не дійшов, бо не використав усі попередні ліки. Потроху їх "жую" та водицею запиваю. Але коли «спожию», то неодмінно лікарю зателефоную та скажу, що мені потрібна чергова порція "пігулок". Як це спрацює – покаже час. На даному етапі усе практично перевірено на собі, отже, можна сказати, що електронні рецепти – це не найгірше у нашому житті на цій фазі медичної реформи.
Іван Нагірняк