Книгу підготовлено на основі комплексного порівняльно-правового дослідження зарубіжного та вітчизняного досвіду конституціоналізму, функціонування інститутів конституційного права. Про те, чим особливий цей посібник та його відмінність від інших подібних - наша розмова із автором:
- Михайле Васильовичу, у передмові до свого посібника ви наводите слова професора Петра Мартиненка про те, що в пострадянський період тема конституціоналізму була табуйована. Чому, на вашу думку, так склалося, і якою є ситуація сьогодні?- Якщо говорити про самого професора Петра Мартиненка, суддю Конституційного Суду України у відставці, пам’яті якого я присвятив цей посібник, то ще у 1986 році на тему конституціоналізму він написав докторську дисертацію, і, зрозуміло, їй не дали ходу, оскільки це вважалося буржуазною теорією, яка підривала устрій радянського ладу. На жаль, ця фобія перейшла і в часи Незалежної України. До початку 2000-х років ця тематика не отримувала схвалення серед академічних кіл. Однак революційні процеси, зокрема, Помаранчева революція і нещодавня Революція Гідності, отриманий досвід опору диктатурі та авторитарному режиму з боку народу довели, що наука в цьому відношенні відстає від соціальних процесів. Така фобія конституціоналізму виражала етатизм, коли більшість професорів трактували конституційне право як таке, що має, забезпечити насамперед інтереси держави, а не особи. Хоча витоки самого конституційного права – це обґрунтування ідей прав людини і, відповідно, обмеження влади.
- В чому ви як автор бачите особливість своєї праці, її відмінність від інших подібних посібників та підручників? Власне, чому саме порівняльне конституційне право?- Особливість мого посібника полягає в тому, що в ньому я схилюся більш до західних моделей викладання, де сильна якраз компаративна, тобто порівняльна складова. Намагався дещо змістити акценти, уникнути схоластичних тем на кшталт галузь чи наука конституційного права, бо вважаю, що немає сенсу подавати це в навчальних посібниках. В моєму посібнику досить мало посилань на правові акти, хоча, традиційно, юристи більш сухо пишуть, починають формулювання із посилань на різні статті та положення. Натомість конституціоналізм дає пояснення, чому саме такі положення з’явилися в конституції і який зміст мають мати закони, виходячи із конституційних положень.
В традиційній структурі у нас є дисципліна «Конституційне право зарубіжних країн». Однак, якщо в рамках цієї дисципліни давати практичне завдання по Німеччині, Франції чи тій же Польщі, студент знайде мало предметних публікацій для якісної підготовки до заняття. Переважно все зводиться до нетворчого коментування конституції, а це практично безплідна робота, якщо не знаєш судової практики, доктрини тощо. Натомість, якщо розглядати це питання через призму інститутів – приміром, механізмів захисту прав людини, моделей організації влади, судової практики – то розмова на семінарі буде більш предметною, оскільки буде порівняльний матеріал.
- Кому, на вашу думку, може бути цікавим і корисним ваш посібник, окрім студентів та викладачів юридичних факультетів? Чи розрахований він для більш широкого загалу?
- Я є прихильником міждисциплінарного підходу і, як вже зазначав вище, в посібнику дуже мало посилань на конкретні правові акти, бо, з точки зору конституційного права, це не має сенсу. Більше стоїть питання обґрунтованості законів: чи ззабезпечують вони той же баланс інтересів у суспільстві, реалізацію прав людини тощо. Для тих же економістів – це питання забезпечення економічних свобод, для політологів – політичних і, загалом, чи не виступає сама конституція гальмом у розвитку політичної системи, як це, приміром, є у нас, якщо аналізувати окремі статті Конституції України. Тому я дуже сподіваюся, що посібник знайде свого читача не лише в правничому середовищі, але й серед студентів та спеціалістів інших дотичних сфер.
- У липні відбудеться вже восьма Літня школа конституційного права. Ви є одним із її ініціаторів. Чому буде присвячений цьогорічний захід?- Літня школа конституційного права - це традиційний інструмент для тих, хто цікавиться відповідною проблематикою і хоче поглиблювати свої навички. Наші слухачі навчаються аналізувати, узагальнювати і формувати розв’язки та вирішення певних ситуацій, які виникають в ході диспутів стосовно тих чи інших конституційних проблем. Я ініціював цю школу перед Координатором проектів ОБСЄ в Україні, будучи радником голови Конституційного Суду, і вона була підтримана. Цей проект, в першу чергу, спрямований на майбутнє: покликаний виховати нове покоління юристів, яке базується на світових цінностях, перебуває у світовому мейнстримі, а не крутиться в цьому пострадянському середовищі. Ми акцентуємо увагу на такому понятті, що в західному світі називається «moral integrity» - у нас воно перекладається як «доброчесність». Я не зовсім згідний з цим перекладом, радше дотримуюся прямого перекладу - «моральна цілісність» - це здатність розсудливо ухвалювати справедливі і правильні рішення, незважаючи на будь-який зовнішній тиск.
Тематика літньої школи цього року - "Due process of law: належна правова процедура та процесуальні права людини у ціннісному вимірі". На жаль, процесуальні права людини в підручниках адекватно не висвітлені. Деякою мірою вони розглянуті через гарантії прав людини, однак це дуже вузько. Насправді процесуальні права людини — дуже серйозний пласт, який потребує детального вивчення.
- Наостанок хотілося б поговорити про ще один захід, в якому ви берете активну участь як організатор – «XІ Закарпатські правові читання». Чим вони особливі?
- Перш за все хотів би відзначити широку географію та представницький склад гостей конференції, яка була представлена провідними юридичними школами України: Київською, Харківською, Львівською, Одеською, а також нашими колегами із Чехії, Словаччини та Польщі. «XІ Закарпатські правові читання» ми присвятили пам’яті професора Хоми Олексика, який у свій час зробив великий вклад у становлення юридичного факультету і закарпатської юридичної школи загалом.
Під час пленарних засідань відбулася доволі гаряча дискусія з багатьох питань, які стосуються судочинства і забезпечення незалежності суддів. Розглядалося вже згадане питання «moral integrity», зокрема, в рамках добору суддів Верховного Суду. Також обговорили сучасні тенденції розвитку кримінального права, імплементацію стандартів ради Європи в галузі прав людини у процес судочинства, питання розвитку приватного права, ІТ-права тощо.
«Закарпатські правові читання» - це конференція, яка корисна як для студентів （оскільки дає змогу опрацювати нові тенденції в юриспруденції, визначитися в якому напрямку вони можуть рухатися, допомогти їм обрати специфіку подальшої роботи）, так і для вже сформованих науковців, адже на цій трибуні можна фахово обговорити питання різних галузей права, законодавчі ініціативи, налагодити контакти із колегами.
Розмовляв Андрій Ганусич