В Ужгороді відбулася конференція «Співпраця як основа ефективної допомоги пацієнтам з ожирінням: від патофізіології до хірургії», на яку зібралися провідні медики Закарпаття, України, прибули фахівці з-за кордону.
За останні десятиріччя зайва вага та ожиріння стали глобальною масштабною соціально значущою проблемою. За оцінками експертів (За даними ВООЗ станом на 2016-й рік), близько 1,9 млрд. жителів нашої планети мають надлишкову вагу, а близько 650 мільйонів потерпають від ожиріння. Згідно з даними ВООЗ кількість осіб, які страждають на ожиріння, за останні тридцять років збільшилася удвічі (ВООЗ пише, що з 1975 років, тобто за останні 40 років, збільшилась тричі). Надлишкова маса тіла та ожиріння є серйозною аліментарною проблемою та асоційовані із передчасною смертністю, підвищеним ризиком серцево-судинних хвороб, цукрового діабету, певних видів раку та інших небезпечних станів, що підкреслює пріоритетну роль цього стану для багатьох ділянок (сфер) медицини.
https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight
Організаторами першої мультидисциплінарної медичної конференції з ожиріння в Ужгороді виступили Центр метаболічної хірургії, м.Київ, офіційне представництво програми СероФіт в Україні та медичний центр «Закарпатська Ендоклініка».
Вікторія Подольська, головний лікар «Закарпатської Ендоклініки» зауважила, що проблема ожиріння і надлишкової ваги - це надзвичайно актуальна проблема, адже вона асоціюється з високим ризиком супутніх патологій: серцево-судинних, цукрового діабету, онкопатологій, а також є ризиком передчасної смерті. «У нас багато пацієнтів з надлишковою вагою. А також багато таких, які мають гормональні порушення, зокрема, щитоподібної залози, порушення функції гіпофіза, наднирникових залоз, а також інсуліно-резистентність,- коментує Вікторія Подольська. - На конференції присутні багато лікарів різних спеціальностей: не тільки ендокринологи, які шукають причини розвитку надлишкової ваги, тобто гормональні порушення, та дієтологи, які займаються надлишковою вагою. Присутні самі пацієнти, яким важливо розібратися у механізмах, почути нові тенденції, аспекти в сучасній медицині».
«Понад 50% (дорослого населення) в Україні за даними статистики Міністерства охорони здоров’я України мають надлишкову вагу і понад 20% страждань ожирінням,- каже Андріан Рейті, к.м.н., асистент кафедри хірургії та проктології Київської обласної клінічної лікарні. - Наше завдання -- розповісти лікарям, що ожиріння потребує комплексного лікуванні у співпраці з терапевтами, ендокринологами і хірургами. Адже, якщо вичерпуються можливості терапевтичних спеціалістів, тоді підключаються хірурги. Наприклад, у США, таких операцій виконується понад 250 тис. в році при населенні 250 млн. В Україні ця цифра сягає не більше 500 у рік. На сьогодні хірургічне лікування дає гарні результати. Воно виконується лапароскопічно і пацієнт після операції може бути на 2-3 день виписаний, зникає нестерпне відчуття «їсти, їсти, їсти», він втрачає більше 90% надлишкової ваги (не загальної). Людина після операції буде повністю функціональною, однак як і будь-яка хірургічна операція має загальнохірургічні ризики, їх менше 1%, але вони є. На Закарпатті такі операції не виконуються, треба будувати співпрацю, щоб такі операції були можливими».
За словами Андріана Рейті, з надлишковою вагою справитися доволі легко, якщо людина почне вчасно слідкувати за своєю вагою та має відповідну мотивацію. Але коли мова йде про важке ожиріння , то такі пацієнти вже випробували різноманітні терапевтичні методи, фізичні тренування, дієту. На жаль, більшість пацієнтів з ожирінням позбутися проблеми самостійно не можуть. «Три визначення, які характеризують термін «ожиріння»: це хвороба, по-друге, вона хронічна і, по-третє, рецидивуюча, - каже фахівець. - Чи можуть досягти успіху хворі? Можуть. Треба вирвати їх із звичного способу життя, де відчутний вплив сім’ї, роботи, друзів».
«Глобальне значення проблема ожиріння має в тому, що пацієнти крім того, що вони страждають ожирінням, не бачать в цьому проблеми, - коментує Андрій Кебкало, професор кафедри хірургії та проктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика -- У США тратиться 20% бюджету на лікування ускладнень при ожирінні, а це щорічно по 27 млрд. доларів. Хірурги включаються на тому етапі хвороби, коли індекс маси тіла збільшується вище 40 (нормальним вважається до 25). Операції виконуються лапароскопічно, і не є дорогими, (Подібна фраза вже була у Рейті) якщо порівнювати з коштами, які люди з ожирінням тратять на лікування супутніх захворювань, а це хвороби суглобів, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет».
Рімма Конар, к.м.н., мамолог, зазначає: «Зв’язок онкології з ожирінням є дуже важливим. На сьогодні доведено, що як мінімум 10 видів раку виникають на фоні надлишку ваги і ожиріння. Ожиріння та онкозахворювання йдуть пліч-о-пліч. Щоденно стикаюся у своїй роботі з такими випадками. Я працюю більше з жінками і наголошую їм: підтримуючи нормальну вагу, ви тим самим робите профілактику естрогензалежних захворювань. А це такі як рак ендометрію, молочної залози. На жаль, не всі це розуміють. А в першу чергу пацієнт має працювати над собою сам».
За словами Габріелли Цяпець, к.б.н., магістра медицини, яка зараз викладає в Чехії, над проблемою ожиріння має працювати велика команда лікарів та інших спеціалістів. «Це і лікарі загальної практики, і гастроентерологи, і ендокринологи, і гепатологи, і кардіологи, і хірурги, і фітнес-тренери, і дієтологи. Важливу роль відіграють репродуктологи та акушер-гінекологи. У світі є трохи менше, ніж 2 млрд. людей з надвагою. Це ще не ожиріння, але вже не нормальний стан, і близько 650 млн. людей за даними ВООЗ мають ожиріння, - каже фахівець. - На жаль, не тільки пацієнти не сприймають ожиріння як діагноз, але і лікарі не завжди на це звертають увагу. Надлишкова вага не виникає гостро, вона назбирується поступово і довготривало (в більшості випадків). І одна із світових проблем в боротьбі з ожирінням – це невизнання її хворобою. Крім того, ожиріння - це не тільки погані харчові звички (аліментарний генез). Часто люди з ожирінням несвідомо компенсують якийсь інший дефіцит їжею і причин заїдання чи переїдання дуже багато».