Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон), який поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.
Відповідно до Закону одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип нарахування, за яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи - це документи, які містять відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства), які повинні мати обов’язкові реквізити, визначені Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Згідно з пунктом 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі - НП(С)БО) або міжнародними стандартами фінансової звітності (далі - МСФЗ), або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства.
Якщо підприємство для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності застосовує МСФЗ, то відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій щодо визнання неустойки (штрафів, пені) доходами здійснюється відповідно до вимог МСФЗ.
Листом Міністерства фінансів України від 24.09.2018 № 35210-06-5/24914 надано роз’яснення щодо тлумачення МСФЗ, яке розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України в підрубриці «Бухгалтерський облік» рубрики «Дохідна політика» розділу «Бюджет».
У разі застосування підприємством для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності НП(С)БО для відображення господарських операцій, пов’язаних з нарахуванням та отриманням неустойки (штрафів, пені), застосовуються НП(С)БО І0 «Дебіторська заборгованість», 15 «Дохід» затверджені наказами Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 та від 29.11.1999 № 290 відповідно, та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (далі - Інструкція).
Статтею 18 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Згідно з Інструкцією на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» рахунку 71 «Інший операційний дохід» узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.
Вищезазначена інформація щодо відображення в бухгалтерському обліку неустойки (штрафів, пені) викладена у листі Міністерства фінансів України від 11.07.2019 № 35210-06-63/17879.
ДФС у Закарпатській області