Майстер коренепластики Олександр Цанько своє хобі зустрів понад півстоліття тому, навчаючись у сьомому класі. Нині про це йому нагадує скульптура, зроблена з кореня, знайденого в лісі. Він береже її як найціннішій скарб. Хоча за десятиліття зробив багато шедеврів, які можуть прикрасити будь-який музей.
Уперше ужгородці побачили чарівний світ О. Цанька 2009 року на День Незалежності. Автор каже, що не він шукає дерево для своїх скульптур, а воно його знаходить. Сюжети народжує природа. Підказує! Дозволяє забрати гілочку додому, де й починається процес осмислення теми.
В майстра особливий підхід до творчості. Він розуміє її серцем, ставить за мету працювати якісно. Відтак не ганяється за кількістю, а намагається довершено зробити одну скульптуру, підкреслити в ній первозданний задум природи, обігріти дерево своїм теплом. Вона має бути ідеальною, а тому, буває, що кілька разів може переробляти. Дуже цінує час, до всього в житті підходить виважено, й навіть до матеріалу, з якого «ліпить» той чи інший образ. В нього немає улюблених робіт. Усі – як рідні діти. В них використовує різні породи дерев, але, зізнається, найбільше до вподоби працювати з твердими, бо вони мають свій характер, опираються у творчому спілкуванні з ним, проявляють волю в намаганні залишатися собою.
Лісова скульптура – як книжка, яку з першого разу не зрозумієш. А якщо прочитаєш удруге чи втретє, то осмислюєш її все більше. Коренепластика О. Цанька сповнена енергії, адже дерево – це живий організм, який заряджає нас позитивом. Автор упевнений, що воно віддячить усім, хто відчує його, на рівні серця і розуму, додасть життєвих сил. На його думку, це свого роду презентація творчого потенціалу природи, прояв її креативності. Тому дуже делікатно втручається в те, що вона створює: відсікаючи зайве, підкреслює головне, залишає нам простір для фантазії. Роботи пана Олександра не для швидкого перегляду та розваг. Бо тоді побачите лише загальні контури та обриси роботи, але не осягнете потаємного змісту, не відчуєте глибини, не зрозумієте, що природа хотіла сказати своїм витвором.
Відзначу, що коренепластика – мало поширений вид декоративно-прикладного мистецтва. На Закарпатті знайдеться трохи більше десятка мастаків, які займаються нею професійно. Одним із найталановитіших є саме ужгородець О. Цанько. Днями йому виповнилося 65 років – вік творчої зрілості. Він сповнений сил, життєвої енергії, оптимізму, готується вчергове подивувати шанувальників своїми роботами.
З часом, каже Олександр, зрозумів, що лісова скульптура для нього вже не хобі, а щось більше… Тому не ставить крапку на тому, що зроблено. Це були лише скромні спроби. Нині є продовження, нові напрями, і вже є результат. Потрібне тільки власне рішення майстра, аби показати це суспільству.
Володимир МИШАНИЧ, "Новини Закарпаття"Довідково. Олександр Цанько народився 30 липня 1954 р. Закінчив Львівський лісотехнічний інститут та аспірантуру; є учасником численних виставок в Ужгороді та Києві. Він – автор запатентованого винаходу в лісовій галузі та впроваджених нових природозберігаючих технологій, зокрема з раціонального використання деревини в гірських умовах Карпат. Учасник та переможець обласних і республіканських технічних творчих конкурсів. Обіймав низку керівних посад у лісовій галузі. Коренепластикою почав займатися з 1967 року.