Такими є дані анонімного опитування, проведеного ГО “Інститутом масової інформації” серед журналістів в усіх регіонах України*.
Згідно результатів опитування, 87% тих, хто стикалися з кібербулінгом, пов’язують це із своєю професійною діяльністю.
Щодо типів онлайн-тиску, респонденти вказали, що найчастіше ставали жертвами атак ботів або тролів (42% опитаних). На другому місці серед загроз виявилися злами акаунтів (15%), третє місце посіли листи з погрозами, про які зазначили 14% респондентів. Рідше медійники стикалися з прослуховуванням розмов (10%) та фішингом (7%).
Опитування показало, що інтернет-булінг переважно виражається у формі
флеймінгу (38% респондентів) та
обмовленні/зведенні наклепів (20% респондентів). Серед інших видів кібер-булінгу, 14% медійників заявили, що страждають від
нападок, 13% - про
відчуження, і 7% ставали жертвами
самозванства в мережі (коли переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію).
Загалом, 36% випадків онлайн-булінгу стається після написання журналістами постів в соцмережах, 31% - після публікації журналіських матеріалів, і 25% - після коментування у соцмережах (25%).
На думку опитаних, переважна більшість цькувальників є ботами (43%), або героями журналістських матеріалів (21%). Цікаво, що 13% опитаних журналістів вказали представників влади, як тих, хто здійснює (або замовляє) онлайн-булінг.
*Дослідження проводилося методом анонімного анкетного опитування. Всього було отримано 195 відповіді від журналістів, з них 81% – журналісти з усіх регіонів України, 19% журналісти з міста Києва. Дослідження проводилося протягом червня-липня 2019 року.
{g}