Збірка оповідань – це психологічна проза. Більше - про кохання, зради, помсти за зраду, егоїзм і наслідки, страждання і ейфорії кохання....
„Кажуть, що життя – це дорога. Та замовчують, що ця дорога - невидима стежка через мінне поле, де зіб’єшся на крок – і життя летить шкереберть… Справа і зліва, зразу перед тобою – і далеко попереду – чатують міни – пастки: пастка – пристрасть, пастки – амбіція, пастка – страх, пастка - ненависть… Зрештою, усе наше життя – це суцільна пастка. Воно нагадує спокусливу, але й небезпечну квітку «Венерина пастка», що на обкладинці книжки… Та найнебезпечніша пастка для кожного – це він сам…”, - йдеться в анотації до книжки.
Новели Михайла Рошка глибоко психологічні, напружені, динамічні. Герої творів потрапляють у складні ситуації, опиняються перед важким вибором, переживають стреси та емоційні випробування. Зрештою, це просто життя випробовує їх (пробує їх на зуб), як і всіх нас…. Письменник ніколи не дає особистої оцінки своїм героям – він просто змальовує… А оцінювати, робити висновки – усе це залишає читачеві…
Євгенія Напуда, завідувачка відділом проєктної та соціокультурної діяльності Закарпатської ОУНБ ім.Ф.Потушняка