Пасажири електрички «Сянки-Мукачево» провели незабутню нічну подорож в холодних, неосвітлених вагонах, в зв’язку з поломкою електропоїзда.
«Сянки-Мукачево» є останнім вечірнім рейсом, який дає можливість сотням людей з закарпатських сіл дістатися до домівок не лише в напрямку Чопа та Мукачева, але й добратися до поселень з паралельної залізничної лінії – в бік Королева. Тому навіть у неділю ввечері на ужгородському пероні було людно.
Сім’ї з дітьми, втомлені робітники, молодь вкотре вислуховували повідомлення, що поїзд запізнюється спочатку на півтори години, а потім на дві. Зрештою, замість зазначеної на квитку 20:26, потяг прибуває на перон практично опів на одинадцяту. Змучені довгим чеканням люди привітали електричку ледь не оплесками. Не змогло зіпсувати хорошого настрою пасажирів ні відсутність світла у вагонах, ні навіть те, що двері потяга під час руху не зачинялися.
З тривалими зупинками та на мінімальній швидкості поїзд за три години дістався до Есені (село біля Батьова). А там – чергова поломка. Зрештою, через добру годину, з Батьова за покинутим рейсом прибуває спочатку електротягач, а потім ще й дизель, який і дотягує вагони до вузлової станції. Зрозуміло, що поїзд, який прямує на Королево не дочікується своїх пасажирів, які з 5-годинним запізненням нарешті дісталися до місця пересадки.
«Якщо ми залишимо цю історію без уваги, люди, що відповідали за цей рейс, вирішать, що таке можна спокійно повторити знову і їм за це нічого не буде – зауважила одна з пасажирок електрички, яка добиралася до Берегова. – У касі мені розповіли, що цей самий поїзд уже ламався місяць тому, просто він прибув не з таким рекордним запізненням як тепер. Я розумію, що йде війна і, можливо, через це багато техніки пішло на фронт. Тож якщо нема техніки, просто скасуйте рейс, нащо дурити людям голови? Якби я знала, що на мене чекає така поїздка, то спокійно сіла б на потяг Львів-Солотвино, яким добиратимусь зараз. Найбільше ображає те, що людей безсовісно дурять. Я кілька разів перепитувала у працівників довідкової, чи буде пересадка до Королева, і мене кілька разів запевняли, що дизель нас дочекається… Ясно, що потяг не покинув би пасажирів, якби ми кілька разів не застрягали по дорозі.»
Цікаво, що навіть в цілковитій темряві провідники не забули перевірити у всіх подорожуючих квитки. А кошти, які пасажири витратили на те, аби хоч якось дістатися серед ночі до своїх домівок, людям швидше за все так ніхто і не відшкодує.