З іншого боку, онлайн-формат відкриває безліч можливостей не тільки для карантину, а й для майбутнього загалом, це певна трансформація від “комфортного класу” до глобальнішого бачення освіти у подальшому. Освіта після самоізоляції стане іншою, це безумовно.
Ми поспілкувалися з представниками різних сегментів в освітній сфері, вони поділилися про зміну підходів, платформи і сайти, адаптацію і майбутнє, адже поступово формуються нові принципи, зміст і форма навчального процесу майбутнього.
Далі – чотири розповіді.Олена Шенцева, засновниця і керівниця Лінгвістичного центру ЛІКПро перші дії під час карантину
Вірус став “Чорним лебедем” для освіти. Всі занурилася в ефір віртуальності, проте вже очевидно, що не всі випливуть. З минулого понеділка, майже водночас із оголошенням карантину, наша школа вже працювала в онлайн-режимі. Нам вдалося швидко адаптуватися, завдяки накопиченому досвіду онлайн-навчання та дистанційного адміністрування школи, а також дякуючи професійності і злагодженості команди.
Задовго до кризового сьогодення ми випробували різноманітні підходи — Skype, Viber, Hangouts, Google Classroom. Однак найбільше подобається працювати на базі спеціальної платформи Zoom, яка має найкращі функції для роботи в групі, розширені функції демонстрування візуальних матеріалів, спільну дошку, можливість редагування файлів, а ще тут є картинки й картки – це така собі старт-дошка для кожного тут і зараз. Відтак організовуємо роботу в парах і групах з різними моделями комунікації – і це все, не виходячи з дому.
Ми оперативно все переобладнали, завдячуючи співпраці і професійній підтримці наших друзів і партнерів — Всесвітньої мережі мовних шкіл “International House”, найбільше – IH Torun (Польща), IH Kyiv, IH Lviv, IH Khrakiv. Колеги поділилися своїми ноу-хау, провели онлайн-тренінги з нашою місцевою командою. Власне, ми горді й щасливі бути долученими до всесвітньої спільноти найкращих фахівців із комунікативної методики, а тепер світ став ще тіснішим.
Як вірус відкриває нові освітні можливостіЩо вкрай цікаво — наші навчальні групи стають безмежними у доступі для учасників. Тому тепер ужгородці можуть навчатися у групах з мешканцями інших міст. У цей час нашими студентами можна стати всюди — в інших містах, селах і навіть країнах. Це буде справжня інтеркультурна комунікація.
Підступний, нищівний вірус зруйнував “кордони” – ми раптово вийшли у всесвітній простір онлайн-навчання, а це безмежні можливості для нас і наших студентів! Один із вагомих позитивних наслідків для освіти, як на мене, це посилення рівних можливостей для маленьких містечок і сіл регіону.
Як карантин вплине на освітній ринокВласне, вірус зруйнував відчуття безвиході щодо доступу до якісної освіти в маленьких віддалених містечках і селах. Ще на початку року до нас звернулися вчителі-мовники з різних куточків Закарпаття. Це першочергово ті, хто має розвинену приватну практику щодо навчання на професійному курсі CELTA (Кембриджський кваліфікаційний курс з методики викладання англійської мови). Ми раділи цьому, адже це означало, що рівень навчальних послуг зростає, з’явилася потреба набуття якісних професійних навичок. А тепер криза ще й змусила вчителів таки зайти в онлайн-формат, наперекір власним страхам, і відразу зросла необхідність у покращенні власного фаху.
‹›Цікаво також, що раніше, навіть за змоги навчатися віртуально, багатьох зупиняла, напевно, інерція, або ж консерватизм, острах змін. А нині всі змушені переходити на інтернет-навчання, ці страхи руйнуються в одну мить. Такі зміни потягнуть за собою швидке підсилення конкуренції в освітній сфері, бо тепер, коли у всіх буде досвід онлайн, у нашого студента буде вибір між якісним уроком в інтернеті та місцевим вчителем школи.
Як буде далі? Звісно, ми всі потребуватимемо людського контакту, проте “є життя після карантину”, відтак повернемо контактні активності. Наразі ж нам шалено цікаво працювати з новими форматами, і найголовніше, ми робимо це спільно з нашими студентами. Щодня і неймовірно інтенсивно з’являються нові форми інтеракції, народжуються ідеї, проєкти. А ми безумовно впевнені, що після карантину наша школа буде цілковито іншою, якісно іншою!
Марія Воробець, викладач англійської мови в ужгородському офісі сервісної ІТ-компанії Astound CommerceПро перші дії під час карантину
З початком розвитку подій я стежила за ситуацією та дотримувалася усіх настанов менеджменту компанії. Ще до спалаху карантину готувалася до ймовірного сценарію роботи онлайн. Тож заздалегідь розбиралася з функціоналом платформи для проведення групових занять, шукала альтернативні канали зв’язку зі студентами, а також можливості зробити перехід на дистанційний формат занять максимально комфортним.
Моя ціль — забезпечити якісний процес вивчення англійської, який би не відрізнявся від звичного: з достатньою інтерактивною взаємодією між учнями, повноцінною підтримкою та супроводом вчителя. До того ж, хочеться зруйнувати міф, що онлайн-навчання не таке ефективне, як офлайн.
Про онлайн-платформи і онлайн-можливості
Власне, віддалена робота не є новинкою для компанії, в якій я працюю. У нас давно практикують дистанційну роботу з використанням великої кількості онлайн-сервісів для листування чи відеоконференцій — Zoom, Slack, Hangouts Meet, Skype та інші.
Для уроків використовую сервіс конференц-зв’язку Zoom. На цій платформі доступні: якісний аудіо- та відеозв’язок, можливість демонстрації екрану, вбудована функція whiteboard — альтернатива звичайній дошці, а також є можливість поділу на пари чи міні-групи під час уроку. Функціонал дуже зручний: маємо змогу спільно працювати з відеоматеріалами або слухати аудіо, також можна записати весь урок та переглянути його згодом, а ще є опція підключення майже з будь-якого гаджету.
Поза уроками підтримую зв’язок у чат-групах у Skype, як і раніше. Для офіційних повідомлень використовую корпоративні канали комунікації – електронну пошту та Slack. Додатково для комфортного збереження інформації та виконання “домашки” користуюся онлайн-платформою Edmodo. Тут я можу створювати завдання, додавати зображення, файли, лінки, проводити опитування й тестування, і, звісно, перевіряти відповіді, залишати коментарі. Таким чином, ми не витрачаємо час на аналіз “домашки” під час уроку, і кожен з нас може працювати з Edmodo коли забажає, це дуже комфортно.
Про робочий день
Наразі мій графік не змінився, ми продовжуємо навчатися за визначеним розкладом. Змінилася лише локація кожного учасника. Я навіть дотримуюся звичної рутини: прокинутися, поснідати, нанести макіяж, зробити зачіску, одягнутися “як в офіс”, адже онлайн-спілкування не виключає повсякденного етикету. Обідня перерва — за розкладом, о 18.00 вимикаю ноутбук. Можливо, згодом трохи змінимо розклад занять, якщо у моїх учнів буде така необхідність чи побажання, — я дуже гнучка у цьому сенсі.
Про адаптаціюНе можу сказати, що для когось із моїх студентів такий формат став шоком. У нас уже була встановлена програма Zoom, всі використовують сервіс для щоденної комунікації з командою чи клієнтами. У кожного є ноутбук із веб-камерою чи смартфон та гарнітура, це великий плюс. На першому уроці ми трохи розібралися із додатковими функціями.
Звісно, є ті, кому більше імпонує живе спілкування, та всі розуміють важливість самоізоляції наразі, тому стараються максимально підтримувати мої ініціативи.
Ефективність вивчення мови, на мою думку, не постраждала. Головне — бажання та двостороння віддача учнів та вчителя. Усім потрібно трохи часу, аби адаптуватися та звикнути до змін. Життя триває, і актуальність знання англійської мови після карантину не зменшиться, це точно. Той, хто це розуміє, зможе отримати максимум від навчання.
Наталія Толочко, викладачка кафедри журналістики Ужгородського національного університету
Про перші дії під час карантинуНа період карантину в УжНУ запровадили дистанційне навчання. Оскільки в цьому семестрі маю чимало лабораторних і практичних занять зі студентами, одразу почала думати, як налагодити співпрацю у межах дисциплін. Згадала про сервіс “Google Classroom”, за допомогою якого сама навчалася на одному з онлайн-семінарів. На початку минулого тижня (з 16 березня, – ред.) надійшло офіційне розпорядження з рекомендацією використання платформи “Moodle”. Таким чином, зараз працюю з обома платформами.
Після карантину почнеться активна робота в студіїРіч у тім, що одній групі студентів більше сподобався “Google Classroom” і наразі просять не переходити на “Moodle”. До слова, електронне навчання “Moodle” організували в УжНУ ще в 2014 році. Однак якщо раніше робота онлайн відбувалася за бажанням, то зараз це стало необхідністю.
Також я зареєструвалася в “Zoom”, вивчаю можливості цієї програми. Планую використати її для онлайн-семінару зі студентами. Дуже допомагають мені презентації, створені на “Prezi”, цим сервісом користуюся вже понад 5 років. Доповнюю презентації, які раніше готувала для лекцій і практичних, створюю нові. Нині дуже зручно пропонувати студентам лінк на ці матеріали замість текстів лекцій чи довідкової інформації. Це економить і їхній, і мій час.
Про онлайн-можливості
Студенти нашого відділення ініціативні, окремі курси ще на початку карантину створили групи у соціальних мережах для спілкування, оперативного обміну інформацією. Коли запропонувала їм провести першу лабораторну роботу онлайн – одразу погодилися. Обидві платформи – і “Google Classroom”, і “Moodle” дозволяють мені переглядати відвідуваність студентів, встановлювати часові рамки для виконання завдань, вести журнал оцінювання, обмінюватися коментарями.
‹›Звісно, довелося замінити ті завдання, які маємо виконувати в університеті (запис програм у телерадіостудії, заняття у форматі колективної бесіди чи виступу перед аудиторією слухачів тощо), але є чимало ідей для альтернативних форм роботи. Головне – аби у студентів було бажання виконувати завдання. До речі, період карантину добре використовувати і для написання, завершення курсових, дипломних робіт, що й рекомендували студентам.
Про адаптаціюДумаю, досвід дистанційного навчання новий для багатьох викладачів, але є чимало й тих, хто вже давно працює з “Moodle”, відтак консультуємося з колегами щодо тих чи інших опцій, які пропонує платформа.
Пригадую період карантину під час епідемії “свинячого” грипу, коли ще я була студенткою. Звісно, тоді технології не були настільки поширені, тому ми переважно готували конспекти, пробували виконати ті завдання, які взяли у викладачів наперед… У сучасних студентів значно більше можливостей, та й і у викладачів теж. Адже чимало освітніх платформ, організацій відкрили доступ до відеолекцій, онлайн-занять, які раніше були платними. Вже підготувала собі перелік того, що хочу подивитися, послухати, прочитати. З’явилося навіть певне натхнення спробувати щось нове. Тож буду намагатися зробити карантин максимально продуктивним.
Софія Меренич, приватна викладачка німецької мовиОкрім основної роботи я ще викладаю німецьку іноземним студентам. Звісно, уроки довелося поставити на паузу. Я міркувала над онлайн-програмою, адже карантин, найімовірніше, затягнеться, не хотілося втрачати пів семестру. Тим паче, у хлопців є вільний час і змога активніше навчатися.
Я не була впевнена, що вигадаю щось інноваційне, круте… Йшлося радше про стандартні уроки, проте замість двогодинних занять планувала займатися по годині, адже дуже складно тримати увагу без зорового контакту. Хотілося експериментувати. Під час підготовки до занять в нагоді – Google Hangouts i Google Docs.
Власне, я займаюся індивідуально та з однією міні-групою, тож тут не було що суттєво оптимізувати, я планувала комунікувати з ними безпосередньо, а для цього платформа не потрібна. От якби були десятки, то можна було би подумати і про оптимізацію.
Так, я запропонувала студентам інтернет-формат, однак, зрештою, вони відмовилися. Вони одноголосно вирішили не переходити на онлайн-заняття, кажуть, що їм комфортніше займатися у класі. Тому ми пішли на безстрокові канікули. На щастя, викладання – не єдине моє джерело доходів, тож можу дозволити собі відпочити від цього і переключитися на інші проєкти.