Допис на Громадському Форумі Берегівщини викликав жваву дискусію, адже тема змій – благодатна для суперечок, міфів, страшних історії, і на жаль, в значно меншій мірі – фахових коментарів. В перекладі з угорської пост звучить так:
«Увага!!! (Вулиця Велика Лісова) Наш гість сьогодні після обіду. Попрошу всіх батьків і всіх інших бути уважними, це не жарт, небезпечно і для дітей та домашніх улюбленців (котів, собак). Це не безпечний вуж, а гадюка. Подякую за поширення».
Варто зауважити, що автор оригіналу посту живе в селі Шаланки на Виноградівщині. Світлина, яку він виставив в якості ілюстрації, виявилась походженням з угорського сайту, зі
статті 2016 року про змій, що зустрічаються в Угорщині. Вочевидь, автор допису, не маючи можливості сфотографувати плазуна, якого він побачив в реальності, загуглив схожу (як йому здалося) змію.
Власне, навколо цього й почалася дискусія. Адже фахівці-серпентологи стверджують, що гадюки (а на світлині – одна з представників цієї родини змій) не водяться на Закарпатті в місцевостях, розташованих нижче 500 метрів над рівнем моря, таким чином, їх нема ані на Берегівщини, ані на Виноградівщини. В той час як люди з різних місцевостей Берегівщини стверджують, що бачать гадюк у великих кількостях (в районі Мужієвської гори, в лісах тощо). Щоб з’ясувати це питання, Beregovo.today звернулося до завідувача кафедри зоології біологічного факультету УжНУ, кандидата біологічних наук, доцента і відомого в Закарпатті фахівця-серпентолога Федора Куртяка.
Пан Куртяк підтвердив поширену наукову думку про те, що гадюки в низинних районах не живуть, втім, додав: стверджувати, що цих змій взагалі тут бути не може, не вірно. Він припускає, що випадки, коли люди зустрічають гадюк, можуть свідчити, що йдеться про нетиповий для Закарпаття підвид гадюки степової, конкретно –
гадюки Ракоші (Vipera ursinii rakosiensis), яка зустрічається в Угорщині та Румунії, і можливо, часом потрапляє й на нашу територію. Довжина гадюк всіх видів – до 75 см, є окремі представники, що досягають метра, але не в нашому регіоні.
Вчений зазначив, що було б дуже доцільним, якщо у когось є така можливість, надіслати фотографію гадюки на кафедру зоології біофаку УжНУ, для ідентифікації. Зрозуміло, що при зустрічі із змією мало хто готовий для фотосесій, але можливо, комусь з очевидців зустрінеться тіло померлої чи загиблої гадюки. В такому разі від імені зоологів пан Куртяк також наполегливо просить принаймні повідомляти про це кафедру зоології, наприклад, за телефоном +38 (0312) 23-20-15, або написати на сайт https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/biolog-zoology/staff
Але ні в якому разі не вбивати цих плазунів! – акцентує вчений, адже це безглуздо, і навіть злочинно. На превеликий жаль, охоплені нападами офідіофобії (офідіофобія я або офіофобія - страх перед зміями), наші краяни часто вбивають плазунів, причому здебільшого під удари палок, лопат чи мотик потрапляють взагалі безпечні і вельми важливі для довкілля вужі.
Федір Куртяк розвіяв кілька поширених на Закарпатті міфів про змій. Насамперед, про дуже небезпечних африканських, азійських та інших зміюк, яких намагалися перевезти контрабандою через кордон, та через провал «операцій» викидали в лісах чи кущах, і тепер вони міцно оселилися у нас. Вчений впевнений – таке просто неможливо. Якщо такі випадки й трапляються (бо контрабанда живим товаром справді існує), то всі екзотичні змії приречені на швидку загибель. Адже не дарма на Закарпатті налічується не більше десятка видів плазунів, включно з полозом і мідянкою. Інші просто не пристосувалися до місцевих природних умов за багато мільйонів років.
Другим міфом є твердження про гібридів місцевих змій з екзотами. Таке також виключено, оскільки плазуни різних видів не схрещуються один з одним, навіть якщо це споріднені види. І вже зовсім дурницею назвав вчений чутки про навмисне заселення зміями заповідних територій – начебто для захисту їх від відвідин людьми. Це не тільки було б негуманно, але й безглуздо, бо змії, вкинуті в природу нееволюційним шляхом, все одно швидко загинуть.
На останок даємо кілька популярних порад для ситуацій, якщо ви десь таки зустрілися із змією, і не впевнені, безпечна вона чи ні.
По-перше, не рухайтесь - змії не нападають безпідставно, але можуть вкусити, захищаючись. Можливий також укус змії, на яку ви наступили, не помітивши. Тому, відправляючись в природну місцевість, особливо в ліс, вдягайте черевики, в які можна заправити обов’язкові штани з міцної тканини. По-друге, будьте уважними, оглядайте місця відпочинку на природі, дивіться під ноги.
Якщо все ж таки сталося лихо, і людину вкусила змія, то не треба панікувати, натомість пити багато води, по можливості не рухатися, якщо є в наявності аптечка, то обробити рану антисептиком та випити 1-2 таблетки від алергії, звільнити місце укусу від одягу та прикрас, та чимскоріш звернутися до лікарів. При цьому не застосовувати таких «народних» методів, як припікання рани, накладання джгута, намагання відсмоктати отруту.