26 вересня на Закарпаття одночасно прибули двоє високопосадовців зі Словаччини та Угорщини. Так у Берегове прибув Прем’єр-Міністр Угорщини Віктор Орбан, а у Малі Селменці на Ужгородщині — віце-прем’єр Словаччини Петро Казімір.
Віктор Орбан, відомий своїми сепаратистськими висловлюваннями щодо України, офіційно приїхав відкривати новий корпус Закарпатського угорського інституту та брати участь в урочистій церемонії з нагоди початку навчального року для студентів цього ж навчального закладу. Насправді ж Орбан під час кожного свого візиту нагадує закарпатським угорцям, що вони з так званою Великою Угорщиною мають спільну історію і спільне коріння, тому мають право бути разом. А навесні усю Європу облетіло відео, на якому прем'єр Угорщини Віктор Орбан під час свого виступу з нагоди складання присяги у парламенті заявляв, що угорці Карпатського регіону заслуговують на подвійне громадянство і автономію.
Попри статус високого гостя і його добрі наміри, угорська молодь вийшла до Орбана з плакатами і продемонструвала уболівання за Україну, а не за Велику Угорщину. Хлопці тримали в руках плакати з надписами угорською «Орбан, врятуй Україну», та «Україна й Угорщина — сусіди».
У свою чергу словацький віце-прем’єр та заодно Міністр фінансів Словаччини приїхав на щойно від реконструйований пішохідний пункт пропуску у Малі Селменці Ужгородського району. Реконструкція коштувала 365 тисяч 610 євро й передбачає більший комфорт для людей, які перетинають кордон, та кращі умови праці для службовців. Торік пункт пропуску перетнули близько 52 тисяч подорожуючих. Віце-прем'єр міністр і міністр фінансів Словацької Республіки Петро Казимир, натякаючи на інтеграцію України у ЄС, розповів, що останнім часом трапляється так, що оновлені Словаччиною пункти пропуску просто перестають існувати, бо кордони стають прозорі. Він сподівається, що так відбудеться і тут, на межі з Україною, у Малих та Велких Слеменцях.
До слова, українські Малі Селменці та словацьке Велке Слеменце до Другої світової війни були одним селом. Однак, згодом Сталін провів кордон таким чином, що село разом з цілими родинами розділили навпіл між Українською соціалістичною республікою і Чехословаччиною.