«На перший раз – непогано», – каже інструктор сімом змореним дівчатам після майже тригодинного тренування. Вони – перші добровольці, які відгукнулися на заклик закарпатського Правого сектору про створення так званої «жіночої боївки». Відправляти цих дівчат у зону АТО, звісно, не будуть, але азів військової підготовки обіцяють навчити. Журналістка
«Ужгорода» вирішила випробувати заняття на собі – війна ж у країні, і все може пригодитися…
«Хочемо вміти правильно тримати зброю в руках»Багатьох новобранців Правого сектору готували до війни наші інструктори. В житті вони юристи, економісти, автослюсарі, але на тренувальній базі навіть імен своїх справжніх не використовують – називають один одного лише за позивними. Всі ці хлопці належать до штурмової бригади «Сонечко», яка не раз їздила в зону АТО: брала участь у кровопролитних боях під Карлівкою та однією з перших заходила до Авдіївки. Кажуть: на них сам Путін оголосив полювання.
Перша зустріч Правого сектору з дівчатами-добровольцями була ознайомчою, наступні – вже цілком практичні. Хлопці не приховують: дуже хочуть, аби котрась із їхніх майбутніх учениць показала себе здібним снайпером, розвідником чи штурмовиком і по закінченні тренувань виявила бажання поїхати з ними на Схід. У те, що війна скоро закінчиться, тут не вірять – мають свої, геть песимістичні, прогнози.
Читайте також: Не чоловіками єдиними: Дівчата із Закарпаття готуються до війни (ФОТО, ВІДЕО)
Дівчата ж до справжнього бою поки що не рвуться. У більшості з них – робота, сім’я, діти, тому й час для тренування не завжди можуть виділити. У відповідь на запитання, навіщо їм ази військової підготовки, пояснюють: те, чого вчили у школі чи вишах, уже забули; а як станеться так, що війна дійде до Закарпаття, – хочуть уміти принаймні правильно тримати в руках зброю. «Ми віримо в краще, але готуємося до гіршого, – напівжартома запевняють вони. – Дай, Боже, аби ці знання нам ніколи не пригодилися!».
Зброю дівчатам інструктори показали. Щоправда, в руки дали тільки макети автоматів Калашникова. Якщо в армії довго вчать, як швидко розбирати і збирати автомат, то тут це заняття вкрай необхідним не вважають, його вирішили відкласти на потім. Спершу показали елементарне: як тримати зброю, зняти і встановити «ріжок», скласти приклад, правильно прицілитися тощо. Найбільшим ворогом дівчат у поводженні зі зброєю виявилися… довгі нігті. Не обійшлося й без першої крові: одна з учениць, намагаючись пересмикнути затвор, спересердя здерла собі шкіру на пальці.
На практичні заняття повезуть «у зеленку»Як безпосередня учасниця тренування можу чесно сказати: дівчатам, котрі не мають ані найменшого досвіду поводження зі зброєю, буде важкувато – лише після двох годин постійного тримання макета автомата руки від напруження тремтіли, як в останнього пияка. Проте всі, без винятку, дівчата з першої групи заявили, що хочуть продовжити тренування далі. Інструктори йдуть назустріч і готові показати все, що вміють самі: починаючи від вправ самозахисту й рукопашного бою, закінчуючи основами тактики в умовах лісу і міста, азами першої медичної допомоги.
На другому практичному занятті дівчата вже намагалися імітувати бій в умовах міста. Їх примусили повзати, бігати, ходити навприсядки, «штурмувати будівлю» і т. п. Найцікавіше ж, пообіцяли, буде на практичних заняттях «у зеленці» (себто десь у лісі). Там, кажуть, можна буде відчути себе, як на справжньому полі бою, з однією відмінністю – зброя буде страйкбольною і вмирати від кулі ніхто не буде.
Тренувати хлопці готові всіх охочих абсолютно безплатно, бо переконані, що кожен українець у нинішніх умовах мусить вміти захищати себе та свою родину. До речі, такі заняття з військової підготовки нині дуже популярні в усій країні. Люди навіть платять за те, щоб їх навчили виживати в умовах війни. Так у Києві спеціалізовані курси військової підготовки коштують від п’ятдесяти і аж до п’ятисот гривень за одне заняття.
Читайте також: Курс молодого бійця стане обов’язковим для кожного українця
Керівник силового блоку закарпатського Правого сектору Руслан Каганець зауважив, що в Ужгороді за тренування з дівчат не візьмуть ні копійки. «Навчити дівчат азів військової підготовки ми можемо за 3-5 занять – цього цілком достатньо для того, аби вони знали, як поводитися в умовах війни. Але вже тепер бачимо, що учениці попалися дуже завзяті, вони хочуть знати більше, тож ми, без проблем, продовжимо їм заняття. Прийти до нас може будь-хто – обмежень не робимо», – розповів Руслан.
Власне, те, до чого тепер «доросли» українці, вже дуже давно практикують в інших країнах Європи. Щоправда, там всебічною військовою підготовкою громадян усе ж переймається держава, а не громадські формування. Як приклад можна навести Швейцарію, де кожен чоловік, незалежно від статусу, раз на рік чи раз на два роки повинен проходити складний і виснажливий тижневий курс військової перепідготовки, а грамотного поводження зі зброєю навчають чи не з середньої школи. Ми ж тепер пожинаємо плоди багаторічного безтурботного ставлення до всього армійського. І, на жаль, мусимо швидко наздоганяти все те, чим нехтували роками.
Тетяна ЛІТЕРАТІ