Останнім часом на Закарпатті, де клімат узимку м’який і відносно теплий, багато хто почав діяти за принципом: газ — добре, а дрова — краще. І люди повертаються до традиційного обігріву домівок дровами. Голубе ж паливо використовують лише для приготування їжі та потреб у ванних кімнатах.
У містах першими в країні відмовилися від великих котелень теплокомуненерго, де чимало тепла забирали старі поіржавілі траси, й перейшли на ощадливе індивідуальне опалення, встановивши у кожній квартирі сучасні компактні котли. На альтернативне опалення поступово переводять і бюджетні установи — лікарні, школи, дитсадки, сільради... Це вже дає області змогу економити до третини природного газу.
І ось один з промовистих прикладів: у добре відомому санаторії «Карпати», що розмістився у колишніх володіннях графа Шенборна неподалік курортної Сваляви, усередині квітня минулого року стала до ладу новозбудована котельня на твердому паливі. Два водонагрівальні котли обігрівають два корпуси оздоровниці площею до трьох тисяч квадратних метрів.
— Вартість робіт становила понад півтора мільйона гривень, — каже головний лікар «Карпат» Іван Кошеля. — Але це дає змогу санаторію одразу наполовину зменшити використання газу і щороку заощаджувати 194 тисячі кубометрів. Це дуже істотно. І вигідно. Тому плануємо вже після нового року, сподіваючись на нормальне фінансування, реконструювати газову котельню
№ 2, якою обігрівається семиповерховий корпус, аби її також перевести на дрова.
Як справжні завбачливі господарі, санаторники зберегли й газове обладнання старої котельні, щоб у випадку сильних морозів або чогось іншого обігрівати заклад газом.
Частину дров закуповують у лісгоспах і займаються самозаготівлею — це додаткова вигода. Тим паче, що влітку Карпатами пронеслися великі вітровали й полягли тисячні площі букових лісів. Деревину треба якнайскоріше розробляти й вивозити, аби не пропадала.
Тож справжній господар знаходить вихід з будь-якої ситуації.