Вчора, 1 червня 2016 року, в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області (суддя Бедьо В.І.) відбулось судове засідання в справі (№308/2773/16-ц) про виселення з гуртожитку на Декабристів, 39, 4-х річної Ангеліни Батрин та її 8-річного братика Максима, які виступають самостійними відповідачами по справі.
На початку засідання Дмитро Гриньо, захисник сім'ї Батрин, привітав діток з Міжнародним днем захисту дітей та заявив клопотання про залучення на боці Позивача до справи реальних власників будівлі гуртожитку, а саме Міністерство освіти і науки України (МОН), яке здійснює від імені держави розпорядження даним державним майном та Київський національний торгівельно-економічний університет (КНТЕУ), якому в 2015 році надано право господарського відання ним, оскільки вирішення даної справи стосується їх прав та інтересів. Більше того по сьогоднішній день не з'ясовано чи відомо МОН та КНТЕУ взагалі про такий позов, оскільки він поданий від їх структурного підрозділу – Ужгородського торівельно-економічного коледжу (УТЕК), та чи підтримують вони виселення малолітніх дітей, всупереч закону та моральним засадам суспільства.
Розгляд справи перенесено на 4 липня 2016 року о 14:00, на якому мають бути представники міністерства та київського вузу.
Окрім того, слід зазначити, що по сьогоднішній день представником позивача – юристом ужгородського коледжу КНТЕУ Валерієм Жуком, так і не надано до суду належних документів, що підтверджують повноваження на його представництво по даній справі. Згідно наявного в матеріалах справи доручення право представляти наразі заявника – коледж, може тільки його директор – Павлюк Л.І.
Також судом встановлено, що наразі відсутні документи, що підтверджують статус даного гуртожитку як студентський.
Крім того, згідно чинного законодавства заяву про виселення з державного майна може подавати тільки Міністерство освіти і науки України або Кабінет міністрів України.
То ж наразі є всі підстави вважати, що директор ужгородського коледжу Лариса Іванівна Павлюк через можливо корупційно-рейдерську схему планувала "по-тихому" продати даний гуртожиток третім особам, шляхом такого виселення. Але завдяки активній громадській позиції мешканців та підтримки їх цілим рядом закарпатських громадських організацій і депутатів, цієї хитрої одіозної оборудки наразі вдалося уникнути.
Найбільше дивує взагалі позиція керівництва коледжу, яка не зважають на те, що в даному гуртожитку вже понад 10 років законно живуть 248 мешканців, з яких 24 працівники коледжу, 85 неповнолітніх дітей, в т.ч. діти-інваліди. Це переважно сім'ї викладачів та викладачів-пенсіонерів коледжу, а також учителів, медиків, військовослужбовців, держслужбовців, учасників АТО, багатодітні сім’ї, діти-інваліди.
Крім того, всупереч закону, моралі та совісті діти вказані в позові як самостійні відповідачі, які не мають іншого житла та прописані тут на підставі постійної прописки. Це також засвідчує про повну не компетентність як юристів, що готували даний судовий позов, так і самого заявника – директора коледжу.
Віталій Грегор