Неподалік с.Княгиня (Великоберезнянський район) в урочищі Чорні млаки, яке знаходиться на території Ужанського національного природного парку, відзначили 150-річчя падіння найбільшого в Європі метеориту «Княгиня». Саме в цьому місці 9 червня 1866 року впав найбільший уламок метеориту. Для відзначення події на належному рівні Ужанський НПП встановив туристичні показники, спеціальний постамент із каменем, що символізує метеорит, стенд з інформацією про падіння «Княгині», а також альтанки для відпочинку туристів. Крім того, працівники Нацпарку власними силами значно покращили близько 12 кілометрів лісової дороги, що веде від с.Княгиня до Чорних млаків. Якщо раніше сюди міг проїхати тільки військовий всюдихід «ГАЗ-66», то зараз до місця падіння метеориту зможе проїхати й легковий позашляховик.
Участь у відзначенні взяв Геннадій Москаль, керівництво Великоберезнянського району, Ужанського НПП, а також делегації з Польщі, Угорщини та Словаччини.
– Мова йде про новий туристичний маршрут на Закарпатті, – зазначає Г.Москаль. – Падіння найбільшого метеориту в Європі – це подія планетарного масштабу, яка навіть 150 років викликала величезний резонанс. Кажуть, у Чорні млаки приїжджав навіть Жуль Верн, щоб використати цю подію в своїй творчості. Закарпаттю гріх не скористатися цією туристичної родзинкою, яка може привабити масу людей з різних куточків світу. Тим більше, що все сталося на території теперішнього Національного природного парку з чудовою природою.
Довідково: Урочище «Чорні Млаки» - місце падіння Княгинянського метеориту
9 червня 1866 року о 16 годині 5 хвилин за місцевим часом, поблизу села Княгиня, відбулася надзвичайно цікава подія - падіння найбільшого у Європі метеориту. Події розгортались між хребтами Стінка та Явірник.
Метеорит з’явився вогняною кулею над містом Липтовський Мікулаш, пролетів у східному напрямку над словацькими містами Шаріш, Земплін, Пряшів (Словаччина) і, подолавши відстань більше 200 км, розірвався біля села Княгиня на висоті 40 км.
На великій території пройшов справжній «кам’яний дощ». Каміння в основному знаходили на полях, дорогах, вулицях сіл Княгиня, Стужиця (Україна), Збой (Словаччина). Але більша частина упала в ліс, де не була знайдена. Чисельність каміння була дуже велика. В перші дні місцевим населенням було знайдено понад 60 каменів. Загалом впало 1200 каменів. Найбільший уламок був знайдений на схилі гори Стінка, в урочищі «Чорні Млаки».
Цей метеорит, за переказами свідків подій, був знайдений селянином Василем Кривяником. Щороку він косив траву на поляні в урочищі «Чорні Млаки». Через декілька днів після падіння метеориту він вийшов на сінокіс і побачив на луці яму, якої раніше не було. Розкопавши ґрунт на цьому місці глибше 2 метрів, він виявив великий уламок метеорита вагою 279 кг 766 г. При падінні він розколовся на два куски вагою 141 кг 833 г та 137 кг 933 г. в свою чергу, від останнього відколовся ще один, менший, вагою в 2 кг 350 г.
Про знахідку довідався лісничий з Великого Березного Антон Покорний, який, за його словами, за пару волів купив цей уламок у Василя Крив’яника, і перепродав Імператорському музею у Відні, де метеорит знаходиться по цей день.
Для дослідження цього явища адміністрацією Ужанського комітату 2 липня 1866 року було створено спеціальну комісію, з метою зібрати та вивчити осколки метеориту. Через 10 днів, 12 липня 1866 року, на місце падіння метеориту приїхала наукова експедиція з Відня та Будапешта, яка провела детальне обстеження на території розміром 2 х 0,75 милі. За результатами експедиції були знайдені ще 72 уламки загальною вагою 100,5 фунтів (приблизно 46,7 кг).
Пошуки уламків продовжувались і станом на 24 вересня 1866 року їх було знайдено загальною вагою на 850,5 фунтів (385,8 кг). За даними Віденьського історико-природничого музею. Загальна маса усіх уламків метеориту становить 500 кг. Уламки Княгинянського метеориту зберігаються в історичних та природничих музеях 115 міст світу.