Кримські чиновники, підприємці, продавці сувенірів, ресторанчики та бари – усі активно готуються. Адже їм пообіцяли, що цього сезону до них приїде аж 5 мільйонів туристів. Щоправда, поки це тільки зі слів так званого керівника окупованого півострова – Сергія Аксьонова. На своїй сторінці у Facebook він написав, мовляв, лише за 5 місяців 2018 року Крим відвідало понад мільйон туристів, а значить літні місяці обіцяють бути «плідними». Більше того, він вважає, що чверть усіх відпочивальників – будуть українці.
Бажаних 5 мільйонів – це теж не просто цифра. Тутешня влада таким чином намагається хоча б на словах дорівнятися до високих туристичних показників українського Криму у 2013 році. Яким чином прем’єр-міністр окупованого півострова здійснює підрахунки людей – для усіх загадка. Пляжі, які раніше були переповнені відпочивальниками, нині практично порожні.
Після анексії Криму в 2014 році на півострів можна було потрапити трьома способами. Перший – абсолютно законний – автомобілем з материкової частини України. Утім, така дорога є тривалою, виснажливою, затратною на пальне, та й взагалі залежить від настрою прикордонників. Другий – поромом. Квиток на паром коштує від 150 рублів, а це трохи більше ніж 60 гривень. Щоправда, за переправу легкової автівки доведеться викласти приблизно 700 гривень. Та, враховуючи мінливість погоди в районі Керченської протоки, рейс запросто могли скасувати. І третій спосіб – літаком. Щоправда, за такий комфорт потрібно було заплатити чималі гроші. Та 16 травня цього року ситуація кардинально змінилася. Росіяни збудували омріяний Кримський міст. Та чи врятує тепер він туристичний сезон?
З одного боку, міст значно скорочує час добирання з Росії до усіх курортних містечок півострова, з іншого боку, постійно зростаючі ціни на пальне гасять ентузіазм росіян їхати «на моря» автівкою. У Криму ціни на дизельне пальне та бензин завжди були вищими, аніж в Краснодарському краї. Це питання для кримчан було одним із найболючіших. Усі сподівалися, що після відкриття Кримського мосту ціни на паливо знизяться. Та цього не сталося. Більше того, у Криму ширяться чутки, що до середини літа ціна на паливо перевалить за 50 рублів, а це 23 гривні.
Ще одна гігантська прірва між комфортабельним курортом середнього рівня та Кримом – співвідношення ціни та сервісу. Для чого їхати на півострів, де пляжі захоплюють, обгороджують величезними парканами та називають «приватною територією»? А невеличкі шматочки піску, які ще не прибрали до рук під забудову пляжних будиночків для російських чиновників та генералів, брудні, засмічені та не пристосовані жодним чином до відпочинку. За ті ж гроші можна полетіти у сонячну Туреччину чи гарячий Єгипет, де заради комфорту і задоволення кожного відпочивальника робитимуть усе.
Проте проблему порожніх пляжів у Криму Росія намагається вирішити за рахунок бюджетників та пільговиків. Але такі туристи, попри те, що отримуватимуть путівки майже задарма, не витрачатимуть багато грошей. А значить кримчани, які звикли жити заробітками від сезону до сезону, майже нічого не зароблять.