– Колись твій профіль був наповнений лялечками-красунями. Потім вони переїхали на іншу сторінку, а твоя стала якимось осередком суцільної та чистої магії. Що тебе до цього підштовхнуло?– Я вирішила, що хочу ділитись зі світом не лише своїми лялечками, а і своїми фото, своєю історією, творчістю. Завжди хочу бути не такою, як всі. Саме тому і почала робити такі, незвичайні, магічні світлини. Але наприкінці весни я «перегоріла». Схожих акаунтів ставало все більше, з абсолютно такими ж ідеями, іноді з жахливим виконанням. Та осінню я зрозуміла, що роблю це краще і вирішила повернутися.
– Як народжуються ці зображення: спочатку ідея, а потім ти шукаєш деталі чи спочатку в бачиш конкретний предмет і тоді вже від нього надихаєшся на створення конкретної фотографії?– По різному. Наприклад, найбільшою популярністю в моїх підписників користуються фото в ванній з горнятком кави #lastivka_in_the_bathtub.
От хочу зробити таке фото і думаю: «Так, літо, накидаю у воду яблук. Осінь, значить пожовкле листя».
– У своїх постах ти часто мотивуєш людей. А що мотивує тебе особисто?
– Найбільше мене надихають люди, їх фідбек, їхні «вау, яке фото!». Саме коли бачу, що роблю це не дарма , тоді з‘являється натхнення і в мене.
– Розкажи як сьогодні проживають лялечки? Вони змінилися. Чому так сталося?– Вони вдосконалюються. Тут, до речі, така сама історія, як і з фото. Всі, хто вміє шити, зможе пошити примітивну ляльку. Всі, хто непогано фотографують, можуть зробити гарне якісне фото. Але мало хто робить це по-особливому, по-своєму. Мої лялечки стають більш детальними, ексклюзивними та особливими, так само, як і мої фото.
Varosh