За офіційним висновком експертів Ради Європи, на сьогодні система БПД в Україні належить до однієї з найбільш передових систем безоплатної правової допомоги серед усіх 47 країн-членів Ради Європи. Надважливо, що система БПД впроваджує стандарти Ради Європи, передовсім практику Європейського суду з прав людини при наданні правової допомоги.
Майже дві третини клієнтів, права яких захищені у суді — це люди з низькими доходами, інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій, діти, особи, постраждалі від домашнього насильства, та інші вразливі категорії громадян. На жаль, більшість із них не мають фінансової можливості вирішувати свої життєво важливі проблемні питання у судах. Саме тому система БПД стала для них чи не останнім острівцем надії. Над захистом їхніх порушених прав працює ціла когорта фахових та добропорядних правників, які, пройшовши конкурсні відбори, долучилися до команди БПД.
На Закарпатті з системою безоплатної правової допомоги співпрацює понад 100 адвокатів, завдяки яким краяни можуть добитися справедливості. Правозахисниця Наталія ДЖУГАН – одна з цієї гідної сотні.
«ЗА ПРАВОВОЮ ДОПОМОГОЮ ВІД ДЕРЖАВИ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ЛЮДИ, У ЯКИХ ВЖЕ Є СКЛАДНА ЖИТТЄВА СИТУАЦІЯ»
– Пані Наталю, чому саме безоплатна правова?
– В систему безоплатної правової прийшла наприкінці 2013 року, коли вона починала «ставати на ноги». За час роботи юриста та адвоката я неодноразово стикалася з ситуаціями, коли у людини була проблема, яку можливо вирішити виключно в судовому порядку, однак коштів не те що на оплату адвокатських послуг, навіть на оплату судового збору не було. А зі створенням БПД з’явилася можливість допомагати людям та отримувати за це винагороду від держави.
– Скільки справ за роки співпраці з системою БПД на вашому рахунку? І скільки з них успішних?
– Упродовж року отримувала орієнтовно 60 доручень, у тому числі в цивільних та адміністративних. Відповідно, за 5 років здійснювала представництво та захист інтересів клієнтів системи БПД у 300 справах. По цивільних справах та справах, розглянутих в порядку адміністративного судочинства, переважна частина рішень судів винесена на користь клієнтів, тобто задоволено позовні вимоги. У відсотковому відношенні це приблизно 90% успішних, у 10% в позовах відмовляли.
– Хто найчастіше звертається за правовою допомогою від держави?
– Як правило, це люди, у яких вже є складна життєва ситуація – або мінімальна пенсія, або інвалідність, або з тих чи інших причин відсутній дохід. Приміром, представляла у суді інтереси пенсіонера, який працював у районах Крайньої Півночі Радянського Союзу, а Пенсійний фонд відмовився зараховувати йому цей період у страховий стаж при призначенні пенсії. Закарпатський окружний адміністративний суд повністю задовольнив наші позовні вимоги – визнав бездіяльність Пенсійного фонду протиправною, зобов’язав зарахувати цей період роботи до страхового стажу в пільговому режимі. Однак чоловік ще 7 років працював у районах Крайньої Півночі СРСР на секретних об’єктах, за контрактом у виправних колоніях. Та Російська Федерація не підтверджує такий період його роботи, і хоча записи в трудовій книжці є, але там значиться виключно номер секретних об’єктів без адреси. Вже пів року звертаємося і до Федеральної державної установи «Центральний архів військ національної гвардії РФ», і до Міністерства закордонних справ України, однак відповіді немає і людина залишається без зарахування 7 років служби до розміру пенсії. Крім того, клієнт має онкологічне захворювання, оперативне втручання вже робити пізно, але проходить в черговий раз курс хіміотерапії, і йому життєво необхідні, зароблені його ж важкою працею, кошти...
«З БАГАТЬМА ПРОДОВЖУЄМО СПІЛКУВАТИСЯ»
– Чи продовжуєте спілкуватись зі своїми клієнтами після завершення справи?
– Звичайно, і таких чимало. Приміром, молодий, талановитий художник Джон Товт, якому у судовому порядку допомогла відновити реєстрацію місця проживання, якої хлопця позбавила ... прийомна мати. Завдяки цьому він зміг отримати паспорт громадянина України, а, відповідно, користуватися своїми правами. Зокрема, стати на облік осіб з числа сиріт, які мають право на отримання соціального житла. З багатьма продовжуємо спілкуватися в соціальних мережах, телефоном. Є клієнти, яких я захищала в кримінальних справах, і які досі телефонують, заходять в офіс, просять допомогти в інших справах, є й такі, які не дають про себе забути, відбуваючи покарання у виправних колоніях.
– Чи вдалося завдяки вашому захисту порушених прав людини змінити її життя на краще?
– Згадався випадок захисту юнака у кримінальній справі, якого затримали за нанесення рідному брату тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого. Хлопцеві було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Мої аргументи, що неможливо обирати людині винятковий запобіжний захід без проведення судово- медичної експертизи потерпілого та встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями підзахисного та настанням смерті потерпілого, не були взяті до уваги ні Ужгородським міськрайонним судом, ні Закарпатським апеляційним судом при розгляді нашої апеляційної скарги. Людина перебувала в СІЗО. Через місяць надійшов висновок судово-медичної експертизи, якою було встановлено, що смерть потерпілого наступила внаслідок гострого отруєння етиловим спиртом в концентрації 7,62%, а перелом ребер, який при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприймався як нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, були зроблені моїм підзахисним вже після смерті брата, коли він робив йому штучне дихання, намагаючись врятувати життя брату. Після отримання таких результатів, я подала клопотання про зміну запобіжного заходу, яке було задоволено судом, підзахисного звільнили з-під варти. Клопотання про закриття кримінального провадження також було задоволене. Після пережитого життя хлопця змінилося кардинально – якщо до цього випадку він дозволяв собі вживати алкоголь, то наразі не вживає його взагалі, одружився, влаштувався на роботу, придбав за чесно зароблені кошти транспортний засіб.
«У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ТА СПРАВАХ В ПОРЯДКУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА МОЖНА ДОБИТИСЯ ПРАВДИ»
– Чи важко добиватися правди в українських судах?
– У цивільних справах та справах в порядку адміністративного судочинства можна добитися правди в судах. Справи, що розглядаються Закарпатським окружним адміністративним судом – щодо оскарження дій суб’єктів владних повноважень, ще й радують оперативністю розгляду, тобто дотриманням строків розгляду справ, чого не можна сказати про інші, зокрема, Ужгородський міськрайонний. У кримінальних справах, на жаль, суди не завжди чують аргументи сторони захисту, працюють за принципом повної взаємодії зі стороною обвинувачення, але я вірю, і роблю все для того, щоб у нас почав реально діяти принцип верховенства права, за яким людина, її життя, здоров’я є найвищою цінністю держави, а діяльність держави повинна бути спрямована на утвердження прав і свобод людини.
– Чи є негативні моменти у процесі відстоювання порушених прав клієнтів?
– Звичайно. У кримінальних справах частіше. Мені незрозуміло, чому якщо КПК України надає право суду об’єднувати кримінальні провадження щодо одного підзахисного про вчинення ним же аналогічних злочинів, принцип верховенства права зобов’язує їх це робити, і це сприятиме швидшому розгляду справ та якнайкращому забезпеченню прав підсудного, який часто утримується під вартою, а суди відмовляють в такому об’єднанні. Чому при розгляді справ клієнтів від держави суди, при наявності до підстав, не застосовують ст. 69 КК України, тобто не призначають покарання нижче нижчої межі. Іноді розчаровує позиція слідчих суддів при обранні запобіжних заходів, які часто без будь-яких доказів (як вищеописаний випадок з підзахисним, який був невинним у смерті брата, але 1,5 місяця просидів в СІЗО), задовольняють клопотання слідчих і обирають винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, нехтуючи вимогами КПК України, рішень Європейського суду з прав людини, які передбачають обов’язок суду розглядати можливість обрання альтернативних запобіжних заходів, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства на час досудового розслідування та розгляду справи в суді.
– Як введення режиму надзвичайної ситуації позначилося на вашій роботі?
– Це, звичайно, унеможливило розгляд цивільних та адміністративних справ, однак суди розглядають справи щодо підзахисних, які тримаються під вартою, а відтак адвокат повинен забезпечити свою присутність при їх розгляді.
Оксана Дудаш, Ужгород