Одним з найбідніших та найбільш проблемних місць в Ужгороді, де компактно проживає ромська громада, є вулиця Пирогова.
Історична довідка
В 1971 році сталася неординарна подія в житті ромів міста Ужгород, яка мала історично-негативний наслідок для багатьох наступних поколінь. Ромський табір, який знаходився у мікрорайоні «Шахта», так званий «мочаріскера рома таборіс» був ліквідований, а його мешканці були розселені по інших частинах обласного центру. Одна частина ромів отримала житло у центрі міста, інші – отримали від радянської держави кредит на будівництво. Їм було виділено земельні ділянки і вони змогли побудувати власні будинки на новостворених вулицях: Шахтарській, Дунаєвського, В. Гуци, Нахімова, Бачинського та інших. Інша частина ромів забажала жити у бувших гуртожитках, в яких проживали радянські військові. Ці будинки знаходились по вулицях Тельмана та Пирогова.
Проблема полягає в тому, що кількість ромів, проживаючих по вулицях Тельмана та Пирогова різко збільшилась. Так, по вулиці Тельмана ще в радянські часі були збудовані чотирнадцять дерев’яних будинків, в яких жили сім’ї військових. Зараз офіційно ромських будинків по цій вулиці нараховується одинадцять. В цих будинків та їх прибудовах проживає до вісімсот осіб.
Стосовно частини вулиці Пирогова, де зараз живуть роми: колись тут була військова казарма. З 1971 по 1986 роки у будинку під № 1 не проводилися жодні ремонтні роботи. І рішенням міськвиконкому м. Ужгород № 112 від 28 травня 1986 року цей будинок був визнаний «непридатним для проживання». Фактично він знаходився в аварійному стані, але на той час в ньому було чотирнадцять квартир, сім з яких були аварійними. Перша прописка за якою були зареєстровані роми за даною адресою відноситься до 7 грудня 1973 року.
У січні 2002 року сталася велика пожежа на Пирогова: дерев’яні будівлі вщент згоріли і разом з ними згоріли дуже багато різного роду документів. Частину ромів було переселено на Радванку, в будинок по вулиці Богатирській. На той час на Пирогова проживало понад 90 осіб ромської народності.
27 березня 2003 року рішенням № 61 Ужгородського міськвиконкому було постановлено знести «барак» на вулиці Пирогова, 1.
Сучасність
Представники правозахисного центру «Романі черхень» 7 листопада були запрошені відвідати ромське поселення по вулиці Пирогова, старостою якого є Буко Василь Карлович.
{g}
На сьогодні тут проживають представники двох великих родин – Гажі та Буко, разом понад вісімдесят осіб. Але тільки шістнадцять дорослих ромів мають паспорти, в яких є штамп про реєстрацію за адресою вулиця Пирогова, 1.
На місці з’ясували, що там зараз стоять двадцять вісім будинків. Частина з них збудовані із шлакоблоків, а частина з різних матеріалів: пластмаси, картону, дерева. Зараз цей будинок знаходиться на балансі ужгородського ЖРЕРу № 5. А раніше відносився до ЖРЕРу № 4 (Товариство «Добробут»).
Головна проблема, з якою до нас звернулися люди – це проблема з отриманням реєстрації за місцем проживання. Ось уже як дванадцять років як згоріла будинкова книга за адресою Пирогова, 1. У зв’язку з цим, частина людей які народилися після 2002 року, фактично не можуть отримати довідку за місцем проживання. Це тягне за собою ряд проблем, оскільки батьки малолітніх дітей не можуть отримувати соціальну допомогу.
Марія Василівна Буко, мати двох дітей, до 21 листопада цього року повинна надати довідку про склад сім’ї для продовження отримання виплат на своїх дітей. Але зараз у неї виникла проблема, оскільки діти не зареєстровані у відділі ДМС Ужгорода. Виходить замкнене коло.
Схожа ситуація і у Галини Буко, Клари Товт, Ольги Гажі. Таким чином, із-за неузгодженості дій між органами місцевого самоврядування значна частина ромського населення, яке проживає по вулиці Пирогова, може втратити засоби для існування.
Євгенія Навроцька