Здобуття ромами Ужгорода освіти розглянули сьогодні в Ужгородській міській раді на черговому засіданні Координаційної ради з питань захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини.
Про аналіз ситуації з навчанням ромських дітей поінформувала начальник міського управління освіти Оксана Бабунич. За її словами, якщо маленькі учні ще відвідують школу, то чим старший клас – тим менше дітей, а у 9 класі, після закінчення якого можна отримати документ про освіту, на уроки приходять 1-2 школярів. 26 січня проводилася перевірка відвідування учнями школи №13. За списком там мали б бути 301 школяр, а фактично були 22. Це ставить як питання здобуття освіти ромськими дітьми, так ефективності використання коштів на навчальний процес.
Також Оксана Юріївна нагадала, що до 1 березня необхідно подати списки дітей, які будуть іти в 1-ий клас із початку нового навчального року у вересні. Це потрібно для планування мережі навчальних закладів, а зібрати інформацію щодо ромів можна лише за допомоги лідерів ромської громади. Запросила і допомогти виявити дітей, які потребують інших, ніж звичайна, форм навчання. За загальнодержавною тенденцією інтернатні заклади, у тому числі для дітей із особливими потребами, будуть скорочувати, закривати, тому саме управління освіти організовуватиме для учнів альтернативні можливості здобуття освіти.
На засіданні наголошувалося, що міська влада Ужгорода готова навіть знайти можливості через благодійні організації допомогти з одягом та взуттям для ромських дітей, аби тільки вони навчалися. Однак для цього лідери ромів, батьки школярів повинні надавати інформацію, скільки і чого потрібно.
Досвідом роботи поділилася директор школи №14 Оксана Легеза, як залучають дітей до навчання, як працюють щодо цього з батьками розповів Денис Вароді. Головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський повідомив про розробку проектно-кошторисної документації та інші заходи, які дозволять розпочати реконструкцію школи №13. Депутат міської ради Юрій Мандич наголосив, що в цій школі постало питання неефективного менеджменту. Також закликав: «Давайте об’єднуватися щодо кожної, нехай невеликої проблеми, спільно її вирішувати і так крок за кроком». Заступник начальника управління праці та соціального захисту населення Мирослав Горват наголосив, що проблеми треба вирішувати спільно, бо кожен, якщо діятиме сам у вирішенні типових для більшості проблем, мало що досягне.
Ольга Жмурко, директор ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», повідомила, що за дослідженнями, які проводилися 2-3 роки, лише 24% ромів мають закінчену середню освіту і це позначається на подальшому благополуччі ромів у суспільстві. Тому МФ «Відродження» зараз надаватиме пріоритет підтримці саме освітніх ініціатив для ромів. Також пані Ольга попросила ромських лідерів, які були на засіданні Координаційної ради, допомогти формувати порядок денний грантової роботи, виступати з мотивуючими проектами, пропонувати креативні механізми, щоб вчитися ромським дітям було цікаво.
Підсумовуючи дискусію, заступник міського голови Ужгорода Олександр Білак наголосив на необхідності тіснішої комунікації та предметного інформування: «Не знаючи проблему, деталі питання, ми не зможемо їх вирішувати. Якщо організаціям ромів, лідерам, ромській громаді потрібна допомога – про це потрібно інформувати Координаційну раду. Системна комунікація – основа швидкого прийняття рішень та ефективних дій».