Проблема якості води з кожним роком ускладнюється. Практично всі поверхневі джерела водопостачання Закарпаття впродовж останніх десятиліть інтенсивно забруднюються.
Природними джерелами забруднення річок є ерозія ґрунтів, мертва флора та фауна, антропогенними – речовини, що надходять до водних об’єктів в процесі діяльності людини. Великі площі сільськогосподарських угідь піддаються впливу різних обробок пестицидами і добривами, збільшуються території смітників. Багато промислових підприємств скидають стічні води прямо в річки. Стоки з полів також надходять у річки й канали. Забруднюються і підземні води – найважливіший резервуар прісних вод.
Поживні речовини (азот амонійний, азот нітритів, азот нітратів, фосфор фосфатів, загальний фосфор) надходять від точкових джерел забруднення, сільського господарства і дифузних джерел (поверхневого стоку). Збільшення вмісту нітритів і нітратів у поверхневих і підземних водах веде до забруднення питної води і до розвитку деяких захворювань. Дифузні джерела частково природного та антропогенного походження (переважно сільське господарство).
Читайте також: Ужгород п’є каналізаційні стоки
Органічні речовини (розчинений кисень О2), біохімічне споживання кисню (БСК), перманганатна окиснюваність (ПО), хімічне споживання кисню (БО) надходять через природні та антропогенні джерела забруднення. Особливо концентрація органічних речовин збільшується в літній меженний період.
До пріоритетних речовин відносяться нафтопродукти, пестициди (ядохімікати), синтетичні детергенти (миючі засоби), феноли. Вони надходять у водойми з відходами промисловості, побутовими і сільськогосподарськими стічними водами.
За своєю токсичною дією особливу небезпеку складають важкі метали (ртуть, кадмій, свинець, мідь, цинк, хром, миш’як). Під впливом мікробіологічних процесів токсичні метали перетворюються в більш токсичні органічні форми.
Розглянемо і проаналізуємо якість води в двох річках Виноградівського району, відстань між якими не більше 25-30 км: р. Ботар вище с. Новоселиця та р. Мочарка, смт. Королево.
Якість води в р. Ботар, вище с. Новоселиця за органічними, поживними, пріоритетними речовинами та важкими металами належить до першого класу якості (відминний), оскільки точкові та дифузні джерела забруднення відсутні, річка протікає в ліс, антропогенний вплив мінімальний.
В той же час, якість води в р. Мочарка, смт. Королево, за органічними речовинами відноситься до 3-го класу якості (задовільний), за поживними речовини – до 4-го класу (поганий), пріоритетними речовинами та важкими металами – до 5-го класу якості (дуже поганий).
Все це викликане відсутністю каналізації в смт. Королево та, частково, точковими джерелами забруднення від підприємств Львівської залізниці, які функціонують в селищі. Погіршують якість води також захаращеність та засмічення русла, що під час інтенсивних опадів призводить до підтоплення вулиць Черняхівська та Коцюбинського в смт. Королево.
Який вихід з ситуації? Лише один – будівництво каналізаційно-очисних споруд для селища міського типу Королево. Це дозволить уникнути екологічної катастрофи.
Час діяти, адже процес забруднення р. Мочарки незворотній і якщо й надалі місцева влади вичікуватиме з вирішенням цієї проблеми, то наслідки можуть бути вкрай катастрофічними. Потрібно берегти чистоту наших річок. Закликаємо всіх не байдужих мешканців Закарпаття задуматись над цією проблемою.
Лабораторія моніторингу вод та ґрунтів БУВР Тиси