Місцева громада, учні й учителі у вишиванках, науковці з Ужгорода, священики різних конфесій, посадовці… 5 червня у ЗОШ №1 у селищі Королево на Виноградівщині презентували факсимільне видання найдавнішої рукописної пам’ятки Закарпаття – «Королевського Євангелія» 1401 року.

Теперішні святкування стали можливими завдяки авантюрі студентів та аспірантів із Королева. Побувавши на екскурсії в краєзнавчому музеї й побачивши оригінал пам’ятки з рідного села, вони крадькома сфотографували одну зі сторінок із післямовою Станіслава Граматика, яку їм показав екскурсовод-науковець.
П’ять років тому вчені звернули увагу на те, що Євангелію, переписаному в Королеві, виповнюється 610 років. Говорив про це зокрема член-кореспондент НАН України Василь Німчук. Тоді була створена ініціативна група з науковців, чиновників, громадських активістів селища, які в 2011-му провели у Виноградові наукову конференцію й установили пам’ятний знак у Королеві. За словами Василя Шарканя, доцента кафедри журналістики УжНУ, уродженця Королева, на конференції висловили думку про перевидання пам’ятки. Через чотири роки копіткої праці кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту під керівництвом Одарки Долгош-Сопко факсимільне видання було готове до друку. Завдяки підтримці влади й державному фінансуванню 100 примірників факсимільного видання побачили світ і будуть поширені по бібліотеках та серед науковців України і світу.

Королевське Євангеліє зібрало громаду знову 5 червня 2016-го – у 615-ту річницю рукописної пам’ятки початку ХV століття. Книга підтверджує, що Королево вже тоді було культурним осередком і славилося не тільки як місце для полювань вельмож. Мешканці пишаються цим. За останні п’ять років проведено наукову конференцію, встановлено пам’ятний знак у селищі, видано тематичну листівку, створено туристичний маршрут, присвячений Королевському Євангелію 1401 року, тощо.

Під час презентації науковці – керівник проекту Одарка Долгош-Сопко, дослідник Василь Шаркань, реконструктор оправи пам’ятки Юлія Стемпіцька – представили свої висновки, які мешканці Виноградівщини чули вперше. Особливо цікавими для них були напрацювання члена-кореспондента Національної академії наук України, завідувача відділу історії української мови Інституту української мови НАНУ Василя Німчука та їхнього односельця-мово­знавця Василя Шарканя. Бо, проаналізувавши текст післяслова Станіслава Граматика та дарчої грамоти Стефана Винца, науковці виявили там мовні риси, які досі збереглися в місцевому мовленні. А спостережливі королевці навіть помітили, що такий орнамент, як в оздобленні книги, й нині вишивають на рушниках.

За словами ректора Ужгородської греко-католицької богословської академії імені Теодора Ромжі о. Петра Береша, Євангеліє має залишатися Євангелієм – доброю новиною. Голова крайової організації Національної спілки письменників України Василь Густі почувався як у родинному колі. Каже, що повернення на батьківщину дає наснагу і спонукає до роздумів, закликає односельців не загордитися, пам’ятати про визначальність промислу Божого. І в появі Євангелія теж.
Відтепер Королевське Євангеліє буде й у місцевих церквах, бібліотеці, науковій бібліотеці УжНУ. Примірники вже надіслані до Британської бібліотеки, музею православної громади США, центральних книгозбірень України тощо.

А найголовніше – оригінал пам’ятки направляють за кошти державного бюджету на реставрацію до Києва. Науковці ж будуть продовжувати дослідження Королевського Євангелія в різних аспектах.

Іванка КОГУТИЧ
Королево – Ужгород