У Закарпатській області станом на 1 квітня 2015 року у всіх категоріях господарств утримується 215 200 овець та кіз. В особистих селянських господарствах поголів’я зростає – зараз там утримують 202 тисячі голів, а у сільськогосподарських підприємствах і фермерських господарствах - 12,6 тисяч. Таку статистику наводять в управлінні агропромислового розвитку Закарпатської ОДА.

Проблемам, які є у вівчарстві та козівництві, була присвячена нарада, ініційована обласною владою, котра відбулася в середу, 29 квітня у Тячеві. Головував на ній виконувач обов’язків голови Закарпатської ОДА Михайло Рівіс. За чисельністю поголів’я овець та кіз Закарпаття посідає друге місце в Україні за Одеською областю. Лідерство з утримання дрібної рогатої худоби в краї має Тячівщина – 65,7 тисяч голів і кіз, це 31% від поголів’я в області. Рахівщина утримує 49,4 тисячі голів – 23%, Хустський район – 21,4 тисячі голів (близько 10%), на Міжгірщині – 23 тисячі голів (близько 10%). На зібрання запросили представників саме цих районів - господарів, які утримують малу рогату худобу та прагнуть перероблять продукти вівчарства та козівництва. Передовсім мова про молоко та сир, а вже відтак про м'ясо, шкіру і вовну. Останню сировину у краї майже не переробляють. З молочними продуктами, у першу чергу бринзою, справи кращі – овечий і потроху козячий сир вже є трендом Карпат. Утім, бракує можливостей збуту. Саме для того, аби, об’єднавши зусилля, потужно виходити на ринки, у тому числі за кордон, селян і запрошують об’єднуватися – у кооперативи. Лише так, маючи справу з серйозним виробником, обласна влада може допомогти налагодити продаж великих партій товару, - наголошував на нараді заступник керівника обласного управління агропромислового розвитку Юрій Лесьо. "Наша мета – згуртувати фермерів у районах, щоби вийти на серйозну роботу – заради збуту й організації переробки сировини. А для цього треба забезпечити значні обсяги, а також – облікувати тварин, працювати легально і прозоро. І тоді влада матиме можливість відчутно допомогти", - зазначив він.

{g}

Загалом на зібранні, котре об'єднало тваринників чотирьох районів краю – Тячівщини, Рахівщини, Хустщини й Міжгірщини - порушували теми господарювання на полонинах, випасу, ветеринарного догляду та власне виробництва продукції, тощо. Варто зауважити, що програма підтримки тваринництва, яка діє в області, спричинилася до значного збільшення поголів’я та, власне, відродження обсягів утримання овець та кіз. Водночас цьогоріч в обласному бюджеті закладена рекордна сума для потреб сприяння галузі – 1 мільйон 250 тисяч гривень. Як наголошують в обласній владі, тепер ці кошти треба спрямувати на витрати, пов'язані вже не так з утриманням овець і кіз, як з переробкою сировини та налагодженням випуску продукції. Для цього так само важливими є взаємодія і координація дій фермерів та місцевої і обласної влади.

Під час наради фермерам роз’яснили деталі стосовно користування землі, перспектив створення комунальних підприємств для організації випасу худоби, працевлаштування вівчарів, тощо. Також розглянули успішні приклади відкриття переробних підприємств на засадах партнерства підприємців, місцевих бюджетів та міжнародних програм. Зокрема, у селі Луг, Рахівського району, діє цех "Рахівська бринза", що займається переробкою молока. Михайло Рівіс принагідно наголосив перед фермерами на потребі гуртуватись в кооперативи, адже лише так є можливість отримувати суттєву підтримку з бюджету і грантами. Також управлінець закликав виробників представляти свою продукцію на міжнародних виставках і фестивалях, доводити її конкурентноспроможність та продовжувати творити бренд-візитівку із, до прикладу, закарпатської бринзи.

Михайло Рівіс акцентував: "Усі управлінці отримали доручення докладати всіх зусиль до підтримки вівчарства і козівництва. Бо ж тут є потенціал. Закарпаття – лідер у цій галузі. І цей потенціал необхідно розвивати, і довести до того, щоби це був успішний бренд для краю. Частково так уже є, і проводяться і фестивалі, як та ж "Гуцульська бринза", але цього замало. Хочемо, щоби продукція вівчарства і козівництва була одним із туристичних, гастрономічних та економічних брендів Закарпаття. Це можливо, якщо акумулюємо ресурси та об'єднаємо зусилля".

До слова, є шанс, що молочна продукція буде не єдиним прибутковим виробництвом вівчарства і козівництва – на Закарпатті з'явився інвестор, який готовий відкрити цех з переробки шкіри і вовни, і зараз вивчає деталі справи. До слова, Михайло Рівіс наголосив, що задача влади перед підприємцями, у тому числі тими, які займаються утриманням худоби та переробкою сировини – прибрати бюрократичні перепони і діяти так, аби господарі не оббивали пороги за довідками і дозволами, а могли ефективно працювати та створювати робочі місця і конкурентний продукт, відтак – сприяти розвитку економіки.

До речі, на зібранні ішлося і про питання, пов’язані з адміністративною реформою, децентралізацією. Мова про нові правила гри у формуванні місцевих бюджетів, де залишаються всі податки, окрім державних, про нові принципи фінансування громад, котрі дають перспективи для розвитку. "Ми маємо значний експортний потенціал. Маємо унікальні продукти, якість яких наближається до швейцарських сирів. Ці продукти можна презентувати на рівні держави і за кордоном, поширювати, заробляти й створювати спроможні громади. Мова про організацію виробництва товарів уже в тому вигляді, який придатний для ринку, в тому числі міжнародного. Тож ми приділили увагу і методам залучення інвестицій, а також - які ресурси можуть підняти господарі і громади", - зазначив Михайло Рівіс.

Після наради учасники зібрання відвідали господарство "Благородна коза", створене цьогоріч на Тячівщині, на луці поблизу села Нижня Апша. До слова, його заснування стало можливим після спілкування ініціаторів організації тваринницького підприємства з головою ОДА Василем Губалем під час прийому ним громадян у Тячівському районі. Керівник краю сприяв подоланню зайвих бюрократичних перешкод, якнайшвидшому оформленню дозвільних документів та організації роботи в правовому полі. Тепер на фермі вирощують близько 250 породистих кіз та виготовляють якісні молоко та сир. На часі – реєстрація торгової марки й відтак презентація бренду органічної фермерської продукції в регіоні, в Україні і, найімовірніше, й за кордоном.