У селищі Стужиця ростуть одні з найстаріших дерев України. Ви коли-небудь намагались обійняти дерево, стовбур якого має більше 9 метрів в обхваті? А чи бачили, як зеленіє розкидиста крона 30-метрового дубу, якому більш ніж 1 000 років?
Саме так! Експертна оцінка стверджує: тутешнім дубам більше 1 200-1 300 років! Лісники кажуть, що за 100 років дуб додає 1 м в обхваті, а після 500-річного віку росте трохи повільніше. Таким чином, за віком стужівські дуби поступаються тільки маслиновому (більше 2 000 років) та фісташковому (1 700 років) деревам, що ростуть у Нікітському ботанічному саду (АР Крим).
Дубів у Стужиці два. І ростуть вони, на диво, посеред букового лісу. Звідки взявся дуб серед буків? Існує кілька можливих варіантів: за одним, жолуді сюди занесли дикі вепрі, а згідно іншого, місцевий житель посадив дерево дубу в пам’ять про односельців, що загинули під час епідемії чуми.
Один дуб старший за інший більш ніж на 100 років. Звуться вони, відповідно, Дуб Чемпіон (25 м заввишки, 9.6 м обхват стовбура) та Дідо-дуб (30 м заввишки, 9.1 м обхват стовбура). Ширина крони кожного з них сягає 20-25 метрів.
Нещодавно чеська організація арбористів (деревоводів), на заклик Ужанського національного парку, до якого належить буковий ліс Стужиці, допомогла вилікувати та облагородити зовнішній вигляд дубів-старожил: спиляли сухі гілки, обробили дупла та відкриту деревину протигрибковими розчинами, аби дерева змогли прожити і 1 400, і 1 500 років.
До речі, Дуб Чемпіон носить звання Національного дерева України (2010). Біля нього облаштовані альтанки та видові майданчики, є інформаційні стенди, поруч – невеличка церква та джерело мінеральної води.
{g}
А ще в Стужиці проходить щорічний фестиваль «Молочна ріка» (фестиваль Великоберезнянського сиру).
Якщо ви вже тут, можете пройти популярним туристичним маршрутом на гору Кременець, де сходяться кордони трьох держав – України, Польщі та Словаччини.
Окрім того, неподалік села є кілька мінеральних джерел: 1-2 години прогулянки лісом і можна випити живильної джерельної води.
Мінеральні джерела у Стужиці у більшості своїй не обладнані, тому часто шукати доведеться не альтанку і не криницю із вказівником, а струмок, що б’є з-під каменю. Якщо часу у вас обмаль, краще одразу прямувати до головного джерела, що знаходиться у 2.5 км від дороги за селом. Йти треба червоним маркованим маршрутом, що починається біля мосту через Папоротний потік (впадає у річку Стужичанку).
Це частина туристичного маршруту до урочища Чорні млаки – саме того місця, де впав найбільший метеорит Європи, «Княгиня». Від джерела до нього десь 4 км пішки.
Отже, через Стужичанку прямуємо до урочища Папоротні, йдемо дорогою через поле до лісу. За кількасот метрів знаходимо облаштоване місце для відпочинку біля джерельця.
Кольору води не лякайтесь: руде каміння та земля довкола – нормальне явище, адже це джерело містить багато заліза. Мінеральна вода питна і дуже смачна. Є сумніви, чи вона не зашкодить? Не пийте літрами, але кілька ковтків без остраху точно можете зробити.
І прихопіть із собою кружку! А ще краще – паспорт, бо це прикордонна зона!