Родовища вуглекислотних гідрокарбонатно-натрієвих вод типу Боржомі зосереджені у нас здебільшого в Свалявському районі. Найбільш важливі серед них — Полянське, Новополянське, Голубинське (Лужанське), Свалявське та Плосківське родовища. Вони використовуються бальнеологічними санаторіями «Поляна», «Сонячне Закарпаття» і «Квітка полонини» та цехами по розливу мінеральних вод.

Якщо в основному формування мінеральних вод проходить на значній глибині, через що техногенний вплив на них не так відчутний, то Голубинське (Лужанське) родовище найбільш вразливе до забруднення і потребує охорони.

За словами науковців, воно побудовано досить складно. Мінералізація тут проходить у режимі реального часу шляхом природного змішування у тріщинних колекторах вод високої мінералізації та інфільтраційних прісних вод, які надходять із поверхні. Високомінералізовані води поступають у водну систему з великих глибин, з вапнякового фундаменту Карпат, де формують свій содовий склад та насичуються вуглекислотою. Ця природна суміш має обмежений ресурс. Бо ресурс прісної води суттєво більший, він залежить тільки від фільтраційної здатності тонкого (10—12 м) шару захисних суглиників, який перекриває родовище з поверхні. При порушенні умов фільтрації порушиться, отож, і співвідношення мінеральної та прісної складової. А це може статись, коли руйнується шар суглинків. Тоді поверхневі води поступають у продуктивний горизонт у більшому об’ємі, й мінеральна вода розпріснюється та перестає відповідати стандарту. Крім того, при руйнації захисного поверхневого шару вода не проходить природної очистки, в тому числі й від можливого бактеріального забруднення.

♦ Тиберій БАУМАН.

Саме це впродовж більш як 10 років головний лікар санаторію «Квітка полонини» Павло Ганинець і хоче донести до всіх владних кабінетів, аби вберегти родовище від знищення.

У 2000–2003 роках спеціалізованою організацією «Укргеокаптажмінвод» були проведені гідрогеологічні роботи з оцінки запасів мінеральних вод Голубинського родовища. Їх результати свідчать, що зменшення дебіту по всіх свердловинах досягає вже 40%. Тобто добовий дебіт скоротився з 256 до 120 метрів кубічних, що більш ніж у два рази. З огляду на це на замовлення санаторію «Квітка полонини» було розроблено межі відводу Голубинського (Лужанського) родовища загальною площею 11,7 га. Однак рішенням Солочинської сільської ради для цього виділили всього 0,16 га. Тим самим під загрозою опинилося саме існування родовища.
У свій час начальник управління організації державного нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин Держпромгірнагляду Микола Капланець стверджував, що “Хаотична забудова території родовища вже призвела до порушень динаміки підземних вод родовища і, як наслідок, до зменшення їх запасів та погіршення якісних характеристик. Адже ведення домашнього господарства на території та відсутність каналізації може призвести до біологічного забруднення мінеральних вод. А це – реальна небезпека для здоров’я людей, які вживають воду Голубинського родовища”.

Не варто забувати й про те, що в Свалявському районі мережа санаторно-курортних, туристичних та готельних закладів нараховує 39 об’єктів (4 санаторії, 1 лікувально-оздоровчий комплекс, 2 пансіонати, 1 мотель, 7 баз відпочинку, 24 готельні заклади, 4 гірськолижні підйомники, понад 50 сільських садиб). І практично всі вони мають відношення до мінеральних вод. Тобто йдеться ще й про серйозну фінансову складову в формуванні бюджетів як районного, так і сільських рад. Для прикладу, надходження до зведеного бюджету району в 2014 році становило 124379,6 тис. грн податків та зборів (з них 19,7% – надходження від санаторно-курортних закладів та 23,2% — від виробників мінеральних вод). А станом на 1 липня 2015 року вже 54,3% податків та зборів до зведеного бюджету району надійшли від підприємців та організацій, які мають відношення до мінеральних вод. Окрім того, лише в минулому році ліцензіати мінеральних вод перерахували в держбюджет майже 3 мільйони гривень як плату за надра.

Тож постає питання, для чого свідомо знищувати курку, яка несе золоті яйця? Адже без мінеральної води санаторії перетворяться на звичайні турбази. А от чи приїдуть туди відпочивати, це вже інше питання. Опустіють і приватні садиби, побудовані поблизу Голубинського (Лужанського) родовища, більше 30 з яких зведені незаконно. Ось тоді ми й задумаємось, чи правильно діяв, захищаючи родовище, головний лікар «Квітки полонини» Павло Ганинець, і чи варто було його опоненту, теперішній голові Солочинської сільської ради Магдалині Туряниці вставляти йому палиці в колеса. Історія, звісно, розсудить, але боюсь, що природа може дати нам надто суворий урок бережливого ставлення до неї, коли буде вже пізно. І тоді «нові успішні українці», яким чиновники посприяли у зведенні багатоповерхових палаців там, де цього не варто було робити, та жителі с.Солочин лиш згадуватимуть, яким благом була для них мінеральна вода. От такі перспективи...

А щоб цього не сталося, варто дослухатися до проблем, які піднімає П.Ганинець, державним інституціям, передусім обласній прокуратурі, аби, керуючись законодавством, зробити максимально можливе для збереження від знищення Голубинського (Лужанського) родовища мінеральних вод. Адже треба і нам залишити щось своїм нащадкам...

Тиберій БАУМАН,
голова обласного Товариства охорони природи