VІ Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz, 3–6 вересня, Чернівці, 22-й Форум видавців у Львові, 10–13 вересня, Львів, ГогольFest, літературна програма, 17–27 вересня, Київ
"Крим по-українськи", Літературна агенція Discursus"Після цієї книжки ви захочете у Крим, – йдеться у передмові до збірки новел "Крим по-українськи". Туди увійшли тексти фіналістів конкурсу "Новела по-українськи" від журналу "Країна". – З'явиться світлий сум чи тиха лють – за втраченим півостровом. Також нав'язливою мухою дзижчатиме усвідомлення, що того Криму більше немає. Що це не так місце, як час, який ніколи не повернеться. На відміну від самого Криму. Бо занадто вже він повний кольорів, щоб довго зоставатися на картах сірою зоною".
Євген Положій "Іловайськ", видавництво "Фоліо"Понад 70 військових опитав сумський письменник 47-річний Євген Положій для книжки про Іловайську трагедію 2014-го.
"Тиша на кордоні – найнебезпечніша річ, – каже один із героїв роману Положія. – Але ви цьому не вірте. Найнебезпечніша річ на кордоні – це коли пропускний пункт, на якому ви чергуєте, криють мінометами чотири години поспіль. А найхріновіші відчуття виникають тоді, коли в День Незалежності твоєї країни колони військової техніки покидають бойові рубежі і похмуро відступають тобі за спину. Втомлені порожні очі цих солдатів забути неможливо. Таких очей не буває у живих людей".
Василь Шкляр "Чорне сонце", видавництво "Клуб сімейного дозвілля"Прототипом головного героя нової книжки 64-річного Василя Шкляра став боєць добровольчого полку "Азов" із позивним "Художник".
– Він простий, прямий хлопець із Кривого Рога, – розповідає письменник. – Воює понад рік, пройшов Маріуполь, Мар'їнку, Іловайськ. Зараз в "Азові" переважно займається політвихованням, зв'язками з громадськістю. Намагається вирішувати культурні проблеми Маріуполя. Не люблю розкривати сюжетні ходи, але у творі є такий епізод. Зайшов якось "Художник" у Маріупольський театр російської драми. З автоматом. Каже директорові: "Що це у вас за репертуар?". Той витріщив очі, виправдовується: "Розумієте, ми ж російська драма, он у нас Гоголь є, наприклад". "Правильно, але ж час змінюється. Не знаєте, що за вікном робиться? Подумайте над цим питанням. Я до вас ще зайду". Пізніше, скільки не завертав до театру "Художник" – директор то на лікарняному, то у відпустці. Думав, ховається. Але – ні. Дзвонять самі, кажуть: ми "Шельменка-денщика" поставили за Квіткою-Основ'яненком. Для "Азова" скільки квитків залишити?
Джеймс Джойс "Улісс", "Видавництво Жупанського"25 відсотків британців брешуть, що читали роман Джеймса Джойса "Улісс". Неправду зазвичай пояснюють тим, що хотіли здаватися освіченішими й культурнішими. В цьому рейтингу книжка ірландця Джойса посіла третє місце після "Війни і миру" Льва Толстого і "1984" Джорджа Орвелла. "Улісс" випередив Біблію, яку, не читаючи, обговорюють 24 відсотки опитаних. В українському перекладі роман Джойса виходить уперше.
Іван Семесюк "Еволюція або смерть! Пригоди павіана Томаса", видавництво "Люта справа"
– Книжка насичена ідіотськими історіями про дегенератів, селюків і духовних учителів. А персонаж, щоб видертися на волю, має взяти участь у кожній із цих історій, – розповідає 35-річний Іван Семесюк. – Історії подано у вигляді лекцій. Ось так починається одна з них: "Томас Якович Сирота, трансправославний пенсіонер-сталініст із невеличкого райцентру в Луганській області, причвалав додому після чергового мітингу під райрадою. Цього разу мітингували вже не проти НАТО, а за що-небудь їстівне. На мітингу покушать не дали, ще й нагнали копняками під сраку якісь нечуйні новороси".
Георгій Почепцов "Сучасні інформаційні війни", видавничий дім "Києво-Могилянська академія"– Чи варто забороняти російські серіали, де головні герої – російські силовики, однозначної відповіді немає, – каже професор, фахівець із питань комунікаційних технологій 65-річний Георгій Почепцов. – З одного боку, якщо є війна фізична, то вона майже автоматично потребує й війни культурної. А сюди входить і зміна героїки. З другого, не можна забороняти, коли не даєш нічого на заміну. Бо споживач все одно шукатиме продукт, який відібрали. З третього, модель "ментівських телесеріалів" створена так, щоб виховувати в населення відчуття потреби у владі. Вони будуються на просуванні в масову свідомість страхів. Влада сьогодні нічого не робить у галузі медицини, освіти, науки, культури. Вона знайшла себе в захисті від страхів, що частково продукує. Тому ці серіали потрібні як російській, так і українській владі.
Юрій Винничук "Аптекар", видавництво "Фоліо"30 років тому почав писати роман "Аптекар" львівський письменник Юрій Винничук.
– Після кількох десятків сторінок покинув. Це мав бути роман про ката, – розповідає автор. – У часи радянської цензури писав майже усе в шухляду. З іншого боку, це дозволяло писати лише про те, що цікавило. Багато читав про середньовічну медицину, яку мав знати кат, аби володіти ремеслом знущання над людським тілом. Але тепер вирішив зробити свого героя тим, хто допомагає людям одужувати – аптекарем.
Галина Вдовиченко, "Маріупольський процес", видавництво "Клуб сімейного дозвілля""Він. Вона. Війна" – такий напис має на обкладинці новий роман Галини Вдовиченко. Рукопис переміг на цьогорічній "Гранд Коронації слова".
– Це про дівчину-сепаратистку з-під Маріуполя і хлопця-укра зі Львова, вояка української армії, – каже 56-річна авторка. Роман писала ночами.
Владислав Івченко "2014", видавництво "Темпора"– Роман "2014" – це два десятка головних героїв і біля сотні другорядних, що проживають 2014 рік, який почався Майданом, а закінчиться лише з настанням миру. Книга про суспільство під час війни, про передову і тил, про людей у надзвичайних умовах. Багато голосів, свої та чужі, мерзотники й святі, жах та гумор, буденність і дива. 800 сторінок історії, яка творилася на наших очах, – розповідає про свій роман сумський письменник 38-річний Владислав Івченко.
Андрій Кокотюха "Чорний ліс", видавництво "Клуб сімейного дозвілля"Роки Другої світової. У Чорному лісі на Волині українські повстанці ведуть смертний бій на три фронти: з німцями, росіянами та поляками. Герой – колишній міліціонер із Миргорода, зек і радянський диверсант – намагається з'ясувати, хто є ворогом його народу.
– Волинь – дуже болюча історична тема для Польщі, – каже письменник Андрій Кокотюха, 44 роки. – У книжці нема моментів, що роздратували б поляків. Крім стосунків між українцями, поляками, росіянами й німцями, є ще євреї. Без них важко уявити маленький національний Вавилон, що був на Волині в 1940-х.
Горький Лук "Ноука от Горького Лука", видавництво "Віват""Якщо вже кацап став невід'ємною частиною нашого пейзажу, нема чого робити. Доведеться його вивчати і від нього оборонятись", – пише у збірці лекцій з кацапознавства український блогер, який ховається під псевдонімом Горький Лук. Під виглядом вигаданих "ноук" автор на 416 сторінках висміює російську державність та її імперські настрої. Книжка має вже півтори тисячі передзамовлень.
Кирило Галушко "Майданний семестр", видавництво "Книги ХХІ"– Чи важко бути чоловіком-викладачем на "жіночих факультетах"? – запитують в анотації "Майданного семестру". Історик 41-річний Кирило Галушко задумував повість про стосунки викладача середнього віку зі студенткою. Але потім вона перетворилася на роман про Майдан. Книжка двомовна: авторський текст – російською мовою, діалоги – російською та українською.
Мирослав Дочинець "Карби і скарби", видавництво "КСД"15 тис. примірників становив перший наклад нової книжки 55-річного Мирослава Дочинця. Дія відбувається у Карпатах. "Ця книга про тих, котрі, живучи на вершинах, шукають верховини духу і стережуть правду первовіку", – каже автор. Один із героїв розповідає про дитинство: "Вітця в мене не було. Моїм сонцем і моїм місяцем була мамка. Руки її пахли молоком, а коси – попелом з печі. Вони й барву таку мали. Ми були такі бідні, що, бувало, мамка зашивала міх своїм волоссям, бо в хижі не знайшлося ниток.
Галина Терещук та Оксана Думанська "Шептицький від А до Я", "Видавництво Старого Лева"На літеру "ж" у дитячій абетці про митрополита Андрея Шептицького обрали слово "жарт". "Митрополит умів пожартувати навіть у серйозній розмові. Якось він мовив до священиків: "Пам'ятайте, мої дорогі отці, що овець треба не тільки стригти, а й пасти".
Айн Ренд "Атлант розправив плечі", частина 3, "Наш формат"12 років писала трилогію "Атлант розправив плечі" американка Айн Ренд. Українською роман виходить уперше. Справжнє ім'я письменниці – Аліса Розенбаум. Народилася 1905-го в Санкт-Петербурзі, школу закінчила у Євпаторії, Крим. В Америку емігрувала 21-річною. Дія антиутопії відбувається у США, що поступово перетворюються на Радянський Союз. Держава націоналізує підприємства, обмежує багатих, ділить їх здобутки між людьми. "Біжи геть від того, хто каже, що гроші – це зло, – говорить герой твору. – Таке твердження – пожежний дзвін про наближення мародера".
{g}
Gazeta.ua