За два роки роботи проекту вперше в Україні розроблено технологію побудови динамічної карти зміни стану атмосфери з використанням мережі активних референтних станцій країн-партнерів. Цю технологію можна застосовувати і в інших регіонах, охоплених мережами референтних ГНСС-станцій (спостереження із супутника).

На території Закарпаття встановлено 2 GNS та метеостанції, які дозволяють щосекунди фіксувати стан атмосфери, зокрема спостерігати за зміною вологості. В рамках проекту створено базу даних, яка поповнюється в автоматичному режимі і допомагає стежити за станом атмосфери (зміною в динаміці вологості в атмосфері) над вибраною транскордонною територією в реальному часі.

В університеті встановлений сервер з відповідним програмним забезпеченням, який ці дані фіксує в реальному часі, й інформація миттєво доступна на створеному сайті. Якщо різко збільшується рівень вологості, то слід чекати сильних зливових дощів з усіма наслідками.

За словами координатора проекту, професора УжНУ Наталії Каблак, у результаті проекту зробили основу GNS і метеоданих, які в надалі мали б використовуватися для прогнозу погоди, передбачення паводків, сильних дощів тощо. Наші дослідження в реальному часі є корисними для служб гідрометеоцентру, служб надзвичайних ситуацій тощо. Саме метеорологи мають використати ці спостереження й давати чіткі прогнози та попередження, як це діє у Європі.

У заключній конференції взяли участь представники партнерів проекту –Вігорлатської обсерваторії (м. Гуменне, Словаччина), Центру асоціації досліджень, інновацій та передачі технологій«NORDTech» (м. Бая-Маре, Румунія), Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку МАІРР (м. Ужгород), науковці Національного університету «Львівська політехніка» та УжНУ.

За підсумками форуму підписали Меморандум про порозуміння між учасниками науково-освітнього консорціуму, тобто задекларували бажання спільно працювати далі й мати можливість разом брати участь у ґрантових конкурсах і проектах. За словами експерта проекту професора Степана Савчука з «Львівської політехніки», наукові установи близькі до Карпатського регіону, домовилися про наступні наукові дослідження в галузі рухів земної кори, пов’язаних із геодинамічними ефектами, тобто йдеться про можливість передбачати землетруси.

Іванка Когутич, "Медіацентр УжНУ"

Фото Роберта Паппа