Днями на факультеті суспільних наук УжНУ відбулася зустріч із представниками ромської меншини.
Гості – Євгенія Навроцька (єдиний на Закарпатті ромолог-культоролог, колишній головний редактор єдиної ромської газети на теренах України «Романі Яг»), Віктор Човка (ром, працівник телеканалу «Тиса-1»), Петро Габрин (юрист Центру правової інформації та консультації) – представляли книгу під назвою «Ромологія» та говорили про життя ромів на Закарпатті.
Модератором зустрічі виступив кандидат історичних наук, доцент кафедри політології і державного управління Михайло Зан.
Декан факультету суспільних наук Юрій Остапець зауважив: «Вітаю таке започаткування саме на нашому факультеті. Ми другими серед вузів України матимемо студії для ромів. Нині бажаю вдалого проведення презентації».
Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків, доктор політичних наук, професор Мирослава Лендьел каже: «Зараз очікується новий закон про вищу освіту, тому можемо сподіватися, що з нового навчального року будуть запроваджені т. зв. сертифікатні програми.
Якщо у вересні ми зможемо відкрити ромські студії, то студенти-експериментатори зможуть поєднувати навчання за спеціальністю й відвідувати ці програми. Вони будуть міждисциплінарними, а це означає, що туди зможуть записатися студенти-юристи, психологи, тобто всі, хто вважає, що знання ромської меншини допоможе їм у майбутньому працевлаштуватися. Варто розуміти, що володіти цією проблематикою дуже важливо, адже якщо ви будете навчати в школі і там будуть ромські діти, то ви, знаючи уже їхню культуру, традиції, звички, зумієте краще із ними сконтактувати».
Аспірантка Алла Федушка представила фільм про життя ромів на Закарпатті. Опісля Євгенія Навроцька розповіла про нього ізсередини: «Колись був один табір ромів, зараз в Ужгороді є 4. Найважче живуть представники нижчої касти. (Є 3 касти ромів: вища, середня і нижча. Вони дуже різні, між ними навіть шлюби заборонені. Представник вищої касти завжди може сидіти, а представник нижчої має стояти).
Коли йде перепис населення, то ромів записують так, як вигідно владі: якщо село словацьке, то всі роми словаки, якщо угорське – угорці і т. д. Таким чином виходить, що проблем із ромами немає, бо кількість їх офіційно зареєстрована невелика, а насправді всі ми знаємо, що ці проблеми існують. Так, наприклад, ромка народила дитину і заклала фундамент майбутньої хати, народила другу – побудувала хату, третю – поставила вікна, двері, дах, а діти як жили у бідноті і як були неосвіченими, так і залишаються. Під час поїздки до Македонії була вражена тим, що роми працюють там керівниками фірм, наші ж практично не отримують належної освіти. Роми кажуть: ви дивитися на нас, але не бачите».
Євгенія Миколаївна, аби показати ставлення до ромів, запитала студентів, якими вони їх бачать. Відповіді були найрізноманітнішими: смуглявий колір шкіри, співають гарно, аферисти, ворожки тощо. Тобто, як зазначає пані Євгенія, це стереотипне уявлення про ромів. Насправді ми нічого про них не знаємо.
Говорили і про таке явище, як ромофобія – гостра форма соціальної антипатії щодо представників ромської народності; прояви неприйняття, страху, агресії, засудження їхнього способу життя, соціальної поведінки; спроби уникнення зустрічей, спілкування, фізичного і соціального контакту з ромами, незалежно від їхнього віку, статі, соціального статусу, зовнішнього вигляду, освіти і роду занять.
Ромофобія є специфічним і особливим проявом ксенофобії. Характеризується і виражається в суспільстві більшістю ознак, властивих ксенофобії тільки (або особливо) щодо людей ромської народності.
За даними перепису, на Закарпатті проживає 14 000 ромів. За твердженням соціологів, їх понад 45 тисяч. Це третина всіх ромів України. І проживають вони на території однієї з найменших областей в Україні.
Якщо за 2012 рік всього було зареєстровано 29805 кримінальних справ, то лише у 58 із них були замічені роми.
Через стереотипи чимало громадян України різних національностей схильні вважати, що роми вміють тільки красти, ворожити, жебрати, співати і танцювати. Але ці стереотипи є тільки вершиною айсберга під назвою «ромофобія». Проблема набагато глибша.
Ось уже більше тисячі років представники цієї народності не забувають свою мову, культуру і традиції. А вчені досі не можуть зрозуміти, як, незважаючи на кочовий спосіб життя, ромському народові вдалося зберегти національну самобутність.
Музичне мистецтво ромів, особливо виконання народних пісень, широко відоме в усьому світі. Саме цей вид народної творчості приніс ромам всесвітню славу.
Зачепили також і тему виділення грошей із державного бюджету на потреби нацменшин. Євгенія Миколаївна каже, що прийняття Стратегії – це великий крок уперед, але поки що вона не діє. Адже її реалізація має здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також інших, не заборонених законодавством джерел, а кошти не надходять. Тому це питання залишається відкритим…
Упродовж презентації студенти ставили чимало запитань, виникали дискусії, під час яких порушувалися різні проблеми ромів на Закарпатті. Це доводить, що їх можна вирішувати – варто лише вести діалог, принаймні намагатися.