Важливість обидвох довготривалих процесів для майбутнього «найбільш високогірного» району в Україні важко переоцінити. З усвідомленням цього, минулого тижня на Рахівщину здійснили робочу поїздку виконавчий директор Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Іван Ревтій, консультант з правових питань АМУ і координатор Регіонального офісу реформ у Закарпатській області Олег Лукша та голова профільної Комісії з питань екології, природокористування і охорони довкілля Громадської ради при Закарпатській ОДА, президент РМЕО «Екосфера» Оксана Станкевич.
Те, що до розроблюваної з часів правління Януковича Схеми планування території Рахівського району – одного з найбільш багатих на природні і мінеральні ресурси в Українських Карпатах – буде прикута особлива увага з боку бізнесових структур тіньових олігархів всеукраїнського і регіонального масштабів, ні в кого не викликало сумнівів. Тим більше, що в замішуванні цього корупційного тіста для майбутнього пирога хижацької експлуатації природних ресурсів Рахівщини приймали участь за часів Януковича навіть всесильні брати Клюєви, котрі нині «в бігах». Звісно, не рахуючи колишніх регіональних претендентів на феодальне князівство під назвою Закарпаття.
Власне, так і сталося. Як мінімум, два дуже ласі шматки природних ресурсів Рахівщини поки-що невідомо як опинились у проекті Схеми її районного планування. Мова йде про проект просування 24-х малих ГЕС на гірських річках Рахівщини, включаючи природоохоронні і заповідні території. Оскільки вигідні лише ГЕС дериваційного типу, коли гірську річку засовують у багатокілометрову трубу, то рукотворна екологічна катастрофа унікального гірського району на догоду «зеленому тарифу», що тече в кишені олігархів, була б забезпечена. Про туризм і рибу також можна було б забути. І це при тому, що корупційне рішення Закарпатської облради, прийняте у 2011 році щодо Схеми розташування локальних і обласної малих ГЕС було скасоване у суді за позовом громадських активістів! Незважаючи на це і те, що в затвердженій Генеральній схемі планування Закарпаття уже не передбачені місця для масової забудови ГЕСами, тим не менше, вони раптом з’являються у проекті Схеми планування району. Швидше за все, з корупційним просуванням і порушеннями законів.
Ще одне скандальне рішення приховане лише у додатках до проекту Схеми – у картографічних матеріалах. Мова йде про особливо цінне, але небезпечне для здоров’я людей родовище токсичних кольорових поліметалівмісних руд на лісистій території гірського хребта між селом Косівська Поляна і містом Рахів. Це родовище, відоме ще з радянських часів, під патронатом тоді всесильного Клюєва (секретаря РНБО часів Януковича) через рішення облради під головуванням Івана Балоги у 2011 році було віддане утаємниченому підприємству «Мараморош» для «геологічного вивчення і дослідно-промислової розробки».
Як велось тоді в облраді, без жодного погодження з місцевими громадами. Стривожені мешканці Косівської Поляни, зіштовхнулись у 2012-2013рр. з «геологами» та земляними роботами і буровими установками, та не знаходячи захисту в жодній владній інституції, звернулись за допомогою до голови Комісії Громадської при ОДА Лукші О.В. З епопеєю здійсненої у 2013р. резонансної громадської експертизи 3-ма комісіями Громадської ради ще відтоді можна ознайомитись на сайтах Громради та інших громадських об’єднань. Її підсумок і результат відомі. По-перше сільські активісти на основі експертизи подали в суд одіозне рішення облради і воно було остаточно скасоване в Апеляційному суді у вересні 2014 року. Тобто, ТОВ «Мараморош» позбулось підтримки облради у клопотанні щодо спецдозволу на користування надрами, отже дозвіл через суд став нечинним.
По-друге, під час громадської експертизи була виявлена навіть корупційна підробка географічних координат у ліцензії ТОВ «Мараморош» на користування надрами, за яку досі ніхто не поніс покарання. По третє, влітку 2013 року село Косівська Поляна фактично повстало проти намірів добування небезпечних токсичних руд: мешканці перегородили стовбурами лісу основну дорогу, масово вийшли на полонину і змусили ТОВ «Мараморош» демонтувати бурову установку. За 4 місяці до Революції Гідності мешканці Косівської Поляни уже довели свою гідність кримінальному тандему бізнесу і влади.
Тепер зрозуміло, чому родовищу токсичних поліметалівмісних руд поблизу Косівської Поляни не знайшлося місця у текстовій частині Схеми планування території Рахівського району, і воно заховане лише у картографічних матеріалах. Більше того, ТОВ «Мараморош» начебто знову «виходило» спецдозвіл на користування надрами Рахівщини, ніби нічого не відбувалось!
Міжкомісійне об’єднання Громадської ради при ОДА (голови профільних комісій Лукша О.В. і Станкевич О.І.) уже направило керівникам Рахівського району повідомлення про початок антикорупційної експертизи рішень районної ради і РДА попередніх скликань щодо матеріалів підготовки проекту Схеми планування території Рахівщини. І звернулось до кожного з нинішніх депутатів райради з проханням видалення одіозних частин проекту Схеми або відтермінування прийняття всього рішення до завершення антикорупційної експертизи. Принаймні, так вимагає Закон України «Про запобігання корупції».
З приємністю можна констатувати: обґрунтована і принципова позиція громадських експертів щодо проекту Схеми планування території Рахівського району знайшла повне розуміння у голови Рахівської РДА Павла Басараби та голови Рахівської райради Василя Дана. Втім, рішення все-одно за депутатами райради. Чи пройдуть вони цей екзамен на громадянську зрілість та спроможність захистити інтереси громад району?
Важливо пам’ятати і те, що Схема планування території Рахівщини уже через рік-два стосуватиметься територій новоутворених об’єднаних територіальних громад, до відання яких перейдуть усі нинішні т.зв. «землі поза межами населених пунктів», якими тривалий час розпоряджувались РДА, потім –Держземагентства, а тепер – Держгеокадастр. Отже, громадам сіл і селищ Рахівщини та м. Рахів особливо в реформний період ажніяк не все одно, що там «наплановано» у проекті Схеми.
Об’єднавчі процеси в громадах Рахівщини можна і потрібно активізовувати
Таким був лейтмотив усіх зустрічей ужгородських учасників робочої поїздки на Рахівщину з представниками і лідерами місцевих громад. Обговорювали як перспективи остаточного вибору центрів об’єднаних територіальних громад на території району в умовах незатвердженого у серпні 2015 року облрадою Перспективного плану, так і проект Схеми планування Рахівського району та стан об’єднавчих процесів по створенню об’єднаних територіальних громад з такими їх центрами: місто Рахів, селища Ясіня і Великий Бичків та село Богдан. Констатовано, що будь-які інші варіанти об’єднання зіштовхуються як з відходом від критеріїв урядової Методики, так і з реаліями природно-географічних і транспортно-комунікаційних обмежень. Власне, такий вибір узгоджується ще й з історико-географічним та економіко-демографічним підходами. Залишається повторно провести як інформаційно-роз’яснювальну роботу в селах, так і моделювання нових громад з урахуванням підходів бюджетування у 2015-2016рр. і формування нового ресурсного потенціалу об’єднаної громади. Звісно, необхідно також здійснити усі передбачені законодавчо-нормативними актами заходи, включаючи громадські обговорення і сесії рад. Найближче до результату стоять територіальні громади та відповідні місцеві ради міста Рахів і сіл Костилівка і Білин. Така конфігурація нової громади уже отримала навіть позитивний висновок Закарпатської ОДА на відповідність Конституції і законам України.
Не виключено, що невдовзі до планованої Рахівської об’єднаної територіальної громади приєднається і громада села Ділове. З усіх обговорюваних з керівниками Рахівського району питань досягнуто розуміння і взаємна готовність до координації діяльності по впровадженню децентралізаційних реформ в районі.
Конкретні заходи з об’єднавчих процесів на Рахівщині та подолання міфів, стереотипів і виникаючих інших проблем експерти з Ужгорода обговорювали уже в кабінеті Рахівського міського голови Віктора Медвідя. В робочій нараді взяв участь також Великобичківський селищний голова Йосип Божук. Саме Великобичківська майбутня селищна об’єднана територіальна громада може стати однією з найбільших на Закарпатті як за чисельністю мешканців, так і за площею території. Досягнуто домовленості про низку заходів, які б активізували об’єднавчі процеси в зазначених майбутніх громадах.
І дозволили б чимшвидше реалізувати ті переваги для об’єднаних територіальних громад, які передбачені урядовою політикою, включаючи пріоритетне фінансування розвитку їх інфраструктури з коштів Державного фонду регіонального розвитку. Як мінімум, задля цього потрібні якісні проекти, що потребує немалих зусиль і затрат.
На завершення робочої поїздки експерти побували у селищі Великий Бичків та ознайомились з результатами кількох проектів, які успішно реалізовані тут за грантової підтримки програм Європейського Союзу. Це – і новий дитячий садок «Зірочка» у віддаленому мікрорайоні селища, і Громадський ресурсний центр, діяльність якого спрямована на розвиток громади через проекти, і екологічний проект переробки шкідливих відходів лісохімкомбінату, накопичених неподалік річки Шопурка за багато десятиліть.
Пауза, що затягнулась в урядовій і парламентській кризі, тепер – після формування нових парламентської коаліції і Уряду – закінчилась. Отже, децентралізаційні реформи потрібно проводити з подвоєною енергією.