Підприємство здобуло перше місце за результатами економічно-господарської діяльності у І кварталі цього року серед лісгоспів області. До трійки лідерів Брустурянське лісомисливське господарство входить не вперше. Минулоріч воно посіло у цьому перегоні друге місце. У чому ж секрет успіху та які результати діяльності лісгоспу за цей рік, говоримо з директором підприємства Михайлом Бігуном.
– Михайле Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, як вдається підприємству вже кілька років підряд бути одним з кращих лісгоспів області?– Справа у тім, що задля процвітання лісгоспу всі працівники злагоджено та наполегливо працюють. Адже від успіху підприємства залежить успіх кожного з них. Тож лісівники намагаються працювати на результат, а він, як свідчать підсумки роботи, є. До речі, з кожним роком економічно-господарські показники підприємства покращуються.
– І які результати економічної діяльності лісгоспу за перший квартал цього року?– Підприємство за цей рік збільшило як об’єми з заготівлі сировини, так й з реалізації деревини. Так, за січень-березень лісгосп заготовив 36, 898 тис. м3 ліквідної деревини, що, порівняно з аналогічним періодом 2015 р., на близько 5 тис. м3 більше. Відповідно, зросла й кількість реалізованої лісопродукції. Адже зуміли спродати не тільки заготовлену цьогоріч сировину, а й залишки з минулого року. Загалом, реалізовано 37,142 тис. м3, що, порівняно з аналогічним періодом того року, більше на близько 5,5 тис. м3 сировини. Варто зазначити, що реалізація лісопродукції проводиться через аукціони з продажу необробленої деревини. Крім того, у цьому році лісгосп зумів спродати деревину й за кордоном. Якщо у минулому році за перший квартал жодного кубометра сировини не було експортовано, то цьогоріч обсяг реалізації на експорт становить970 м3 деревини. А завдяки збільшенню обсягу реалізованої лісопродукції та росту цін, що склалися на аукціоні з продажу необробленої деревини, за І квартал 2016 року зріс й чистий дохід. У порівнянні з минулим роком, він збільшився на 6,319 тис. грн.
– Маючи хороші прибутки, чи спрямовуєте кошти на покращення інфраструктури підприємства?– Звісно, частину доходів спрямовуємо на ремонти приміщень підприємства та будівництво лісових доріг. Адже прагнемо, аби лісівники працювали у комфортних умовах. Наразі ремонтуємо адміністративний корпус лісгоспу, приміщення Кедринського та Плайського лісництв. До речі, тут ще й замінено старі меблі на нові. Також посилено працюємо над розширенням мережі лісових шляхів, будуючи нові дороги. З початку року вже побудовано таких 3,3 км. Так, одна з нових лісових доріг, довжиною 2,8 км, пролягає через лісові масиви в урочищі Турбацил Турбатського лісництва, а інша – довжиною 0,8 км – через урочище Подешурний Плайського лісництва. Крім того, у Плайському лісництві в урочищі Перехресний проведено ще й ремонт2 км старого дорожнього покриття.
– А чи завершено відновлення лісових шляхів, що постраждали від тогорічного осіннього паводку?– Так, більшість об’єктів, що постраждали від водної стихії того року, реконструювали. Однак є ряд доріг, які поки що не ремонтуємо. Зокрема, в урочищах Гропинець, Бистрик Кедринського лісництва та Бертяник Плайського лісництва лісові шляхи ще не відновлено, бо в околицях не проводяться роботи з лісозаготівлі.
– Як стимулюєте працівників лісгоспу?– Кожен з наших працівників, а їх є близько 400 осіб, має достойну заробітну плату. Так, середньомісячна заробітна плата складає 5275 грн., в минулому році була суттєво меншою – 3884 грн. Крім того, за перевиконання планових завдань лісозаготівельним бригадам нараховується премія в розмірі 40% від заготівлі ділової деревини, та 30% – від заготівлі дров. До речі, хочу відмітити роботу бригади лісорубів Плайського лісництва (бригадир В.С. Павлюк), які заготовили за квартал понад 4000 м3 лісопродукції.
– У суспільстві нині побутує думка, ніби-то лісівники нещадно й безкарно вирубують ліс, що загрожує екологічною катастрофою. Яка, на ваш погляд, ситуація з рубкою деревини у нашому регіоні?– Лісомисливські підприємства, у першу чергу, спрямовують свою діяльність на збереження та відтворення природних багатств Карпат. Лісозаготівля є невід’ємною частиною догляду за лісовими масивами. Звісно, з реалізації деревини підприємство має й дохід, однак це не основна мета. Скажімо, близько 150 тис. м3 сировини щорічно заготовляє підприємство. Більше половини цих робіт, а це 60% сировини, проводять працівники лісгоспу, решту – 40% – здійснюють підрядні організації. Не заперечую, що за останні роки обсяги рубок деревини збільшились близько на 15%. Однак причина не у меркантильних намірах лісівників, а у зміні кліматичних умов (глобальне потепління), що призвело до зниження рівня ґрунтових вод та збільшення кількості шкідників, а як результат – й хвороб лісу.
Головна суть – це не вирубування, а проведення якісного відновлення лісокультурних площ, що дасть змогу на майбутнє залишити нащадкам високоякісні продуктивні ліси.
– Яким чином ведете цю роботу?– На підприємстві є чотири лісові розсадники та 12 тимчасових розсадників, у яких вирощується близько п’яти мільйонів саджанців та сіянців основних лісоутворюючих порід. Саме з них щорічно на лісовідновлення викопується близько 1 млн. саджанців. Під час проведення цьогорічної весняної кампанії з відновлення лісів, засаджено412,4 га угідь, у тому числі 251,3 га – сприяння лісовому оновленню. Крім того, проведено акцію «Всесвітній день лісу», а на початку травня – «День довкілля», участь у якій взяли всі працівники підприємства.
– Закарпатська обласна рада ввела мораторій на рубку лісів у межах природно-заповідного фонду Закарпаття. А нещодавно Кабмін тимчасово заборонив санітарні рубки на всіх територіях лісгоспів. На ваш погляд, чи ці заходи зможуть покращити ситуацію з вирубки лісів?– З професійної точки зору, мораторій на санітарні рубки не сприймаю як панацею, що допоможе покращити ситуацію. Більше того, переконаний, що така заборона призведе до зубожіння нашого краю. По-перше, наші земляки – жителі верхніх регіонів – споконвіків займалися лісозаготівлею, з чого й жили. Ліс продовжує «годувати» сім'ї горян (заготівля деревини та продукції побічного користування – автор). Якщо вони не матимуть роботи, а відтак й коштів для придбання твердого палива, то почнуть самовільно рубати дрова. А це, в свою чергу, призведе до значного збільшення обсягів незаконних рубок (в 2015 р. обліковано139 м3 незаконних рубок). Крім того, призупиниться й діяльність самого лісгоспу, яке є потужним бюджетоутворюючим підприємством району. Брустурянський лісгосп за рік сплатив 23 млн. грн. податків, бездотаційне, тобто з державного бюджету підприємство більше 10 років не отримує ні копійки.
– Що скажете про наслідки мораторію на санітарні рубки?– Санітарні рубки у природо-заповідному фонді можуть призвести до захаращення флори на їх території. Так, під загрозою зараження здорових лісів хворими можуть опинитись п’ять заказників державного значення, що знаходяться в лісовому фонді підприємства, загальною площею20,7 га, та три заказники місцевого значення, загальною площею115,4 га. А мораторій, який встановив Кабмін, є тимчасовим, й триватиме близько місяця, поки Мінприроди, Мінагропромислового комплексу, Державне агентство лісових ресурсів, громадські організації та науковці не розроблять механізм, як інформувати суспільство про плани проведення санітарних рубок та деякі інші робочі питання. Зокрема, мають врегулювати питання, як навколо гнізд червонокнижних видів створити охоронні зони радіусом 500 метрів, а у лісах природо-заповідного фонду залишати30 м3 мертвої деревини на1 га. Сподіваємось, що за цей час значної шкоди шкідники та хворі дерева не завдадуть здоровим насадженням.
Хочу відмітити, що ефект принести зможе мораторій не на санітарні рубки, а, скажімо, на експорт певного виду деревини. Як скажімо, у зв’язку з внутрішнім високим попитом на ділову деревину, з листопада 2015 р. накладено мораторій на експорт ялини.
– Михайле Миколайовичу, наскільки актуальною для підприємства є проблема самовільних рубок деревини?
– На жаль, такі факти фіксуємо чи не щороку. Можливою причиною цього явища є те, що громадяни намагаються хоч якось зекономити й вдаються до браконьєрства. Однак хочу застерегти: протиправні дії не залишаться непокараними. З початку року в лісовому фонді підприємства зафіксовано три випадки самовільних рубок. Одне з правопорушень сталося у Груниківському лісництві, де самовільно зрубано два дерева породи бук (2,2 м3). Розмір шкоди становить 12,01 тис. грн. Ще два факти зафіксували працівники лісової охорони на території Буштинського лісництва. Там зрубано 16 дерев (8,4 м3) бука та граба. Розмір нанесеної природі шкоди становить 36,6тис.грн. Цими справами наразі займаються правоохоронні органи.
– Як охороняють єгері фауну?– Минулий сезон для мисливсько-єгерської служби «ДП Брустурянське ЛМГ» був досить вдалим. Під керівництвом головного мисливствознавця та за участі єгерів підприємства й працівників лісової охорони добуто п’ять вовків. Чотирьох хижаків відстрелили єгері, зокрема, двох – єгер Ю.Ю.Кухта, ще по одному вполювали – єгері І.І. Бурса та М.В. Білан та головний лісничий підприємства І.Ю. Арович. Крім боротьби з хижаками, єгері щоденно проводять роботу з охорони мисливських угідь від браконьєрства. Проводиться також облік диких мисливських тварин та птахів. Як свідчить статистика, за останні роки чисельність диких копитних тварин стабілізувалося. До прикладу, оптимальна кількість оленів згідно з проектом мисливського впорядкування має нараховувати 155 особин, а їх наразі навіть більше – 170 тварин, дещо більше на території й козуль європейських та диких свиней.
– Що в планах на перспективу?– Особливих планів не будуємо. Намагатимемось тримати марку й надалі працювати продуктивно. Крім того, цьогоріч плануємо завершити реконструкцію адмінбудинку та відновити ряд адмінбудинків лісництв. Триватиме робота і з будівництва доріг.
– Дякую за інтерв’ю.
Розмовляла Л.Білак, Тячівщина