Оксана вирізняється. Дуже вирізняється. Таких жінок називають «іншими», їх хочеться розгадати, кортить збагнути, хто відкриється за цією жіночною норовливістю. Її неординарна зачіска, яка завжди ідеально укладена, привертає увагу багатьох. Така стрижка, можливо, свідчить про певну неприступність і чіткі межі власного простору. Однак Оксанині бездонні блакитні очі вказують на відкритість душі. І вона відкривається і стає зовсім іншою у колі найближчих.
Ми вмовили пані Оксану розповісти для нашої постійної рубрики «Правила стилю» про базовий гардероб, різнокольорове взуття, червоні колготки, улюблені аромати, мрію про зелене волосся і загалом про секрети її стриманої вишуканості. Далі – розповідь Оксани Гаврош.
Мода з дитинстваБездоганний мамин стиль
Мама завжди була для мене ідеалом, дуже гарним прикладом того, як має виглядати жінка. Вона не давала порад, але її зовнішній вигляд завжди був візуальним взірцем. У дитинстві я навіть боялася, що виросту й буду інакшою, ніж вона.
Я досі пам’ятаю ці всі аромати маминих парфумів. Навіть у радянські часи мама користувалася хорошою косметикою і парфумами.
Серед перших косметичних подарунків від мами була туш «Lancome». Це був початок 1990-х, тоді якісної косметики практично не було. Тож «починала» я з елітних туші «Lancome», тіней «Chanel».
Улюблена “епоха моди”
Щодо “історії моди”, то мені подобається модерн – 1910-1920 роки. Мені часто говорять, що я жінка тієї епохи.
А ще мене приваблює стиль Ар-Деко. Ось ця яскравість, театральність, джаз... Саме тоді з’явилася і біжутерія. Так, Ар-Деко — гламурний, але, як кажуть мої студенти, прикольний. Не знаю, чи я так змогла б, але я відчуваю цей стиль.
Стиль поза модою
Мода ніколи не була для мене визначальною, це не є мірилом того, як я маю виглядати. Тут радше цікава власне ідея дизайнера, його підхід у створенні одягу, нестандартність і незвичність. Мені, власне, цікава історія моди, але не витрачаю часу на те, що ми сьогодні називаємо «fashion». Хай це буде супермодна брендова річ, але якщо мені не сподобається, то вона і не буде моєю.
Висока мода: Жан Поль Готьє
Мені подобається творчість Жана Поля Готьє. Маю один піджак від нього (сміється – Авт.). Це подарунок. Проте ще жодного разу його не вдягнула. Він чекає свого часу. Саме тому не люблю дорогого одягу, бо речі мені або швидко набридають, або подеколи можуть провисіти кілька років в очікуванні «єдиної миті».
Емоційний стан визначає образ
В одязі все залежить виключно від мого настрою. Ввечері я ніколи не витрачаю часу на підготовку речей на ранок, коли у мене перша пара, адже вранці настрій може бути кардинально іншим. Мій емоційний стан визначає той образ, який я собі створюю. Дослухаюся до себе. Мені має бути комфортно і затишно у образі, який вигадається, і це буде певною запорукою для усього дня.
Робота десь накладає відбиток на щоденний вибір одягу. У ті ж радянські часи жінкам-педагогам було неприпустимо ходити у навчальний заклад у штанях. Останнім часом, на жаль, якраз більше вдягаю брюки, хоч вважаю, що сукні й спідниці — найбільш жіночний одяг. Тим не менше, визначальними все ж таки є практичність і зручність.
Базовий гардероб, взуття, сумки і шопінгУлюблені джинси, піджаки, сорочки
Я захоплююся класичним стилем, але він вимагає, скажімо, певного взуття. Наш Ужгород непередбачуваний для туфель, які пасували би до класичної спідниці. Звісно, якщо ходиш пішки.
Останні кілька років я вдягаюся більше у стилі casual, напівспортивному такому. Загалом люблю поєднувати непоєднувані речі, створювати з них цільну композицію. Часом дозволяю собі «неформатні» речі нестандартного крою.
Дуже люблю сорочки, інколи на сорочку можу вдягнути майку. Люблю трикотажні майки з довгими рукавами. Мені особливо подобаються піджаки, яких маю доволі багато (класичні і casual).
Часто ношу джинси. Десь два роки тому відкрила для себе зручність кросівок, тож люблю поєднувати джинси з напівспортивними піджаками і кросівками. Можу спокійно так ходити на роботу.
Навесні й влітку частіше обираю спідниці. Влітку мені дуже комфортно у сукні.
Кольори: чорний, білий, сірий
Мої улюблені кольори — білий, чорний і різноманітні відтінки сірого. Загалом зупиняюся на локальних чистих кольорах. Не люблю візерунків, квіточок, крапочок, максимум, може бути смужка, але не нарочита. Навесні і влітку віддаю перевагу холодним відтінкам кольорів, а ось тепла гама мені не пасує.
Взуття, яке вимагає жертв
Обожнюю взуття. Десь воно має бути відповідним до сумки.
Маю різнокольорове взуття, інколи купую пару, навіть не знаючи, що до неї підберу. Рано чи пізно з’явиться той шалик, який «зв’яже» весь образ. Найцікавіші образи з’являються, як правило, спонтанно. Ось тоді і наступає «мить», коли із шафи дістаєш ту річ, що, можливо, вже кілька років чекає свого часу.
Щодо підборів, то вони дуже жіночні. На жаль, зараз їх практично не ношу, бо не відчуваю таке взуття.
Раніше, якщо певні туфлі дуже мені подобалися, а були на піврозміру меншими, то я все одно одягала їх, мучилася, але вдягала. Зараз я такого майже не роблю, ціную комфорт.
Величезна сумка
Щодо моїх сумок, то вони або дуже великі, або дуже маленькі. Якщо приходжу на вечір у ту ж бібліотеку з середньою сумкою, то там кепкують, мовляв, що трапилося, що змінилося у житті, як це я прийшла без величезної сумки.
Я люблю мішковині сумки з різних матеріалів. Сумка не обов’язково має бути дорогою. Зараз є дуже якісні замінники. Тканинні сумки мені також до вподоби.
Спонтанний шопінг
Мій шопінг відбувається мимоволі. Я не витрачаю спеціально час, аби ходити по магазинам, бо мене це напружує і втомлює. Пошук речей мені нецікавий, вони самі мене знайдуть.
Акценти: шарфи, окуляри, великі прикраси, кольорові колготиКолекція величезних шарфів
Я взагалі люблю, коли шия закрита. Навіть влітку до сарафану можу зав’язати шарф. Шалики, певно, ношу цілорічно.
У моїй шафі багато різноманітних шарфів. Вони неодмінно мають бути великими. Інколи можу так його закрутити, що всі навколо дивуються. Часом навіть можу запізнитися через пошуки саме того шалика, який дійсно гарно ляже і мені в ньому буде комфортно протягом дня.
Епатажні окуляри
І окуляри люблю. Можу навіть одразу кілька штук купити. У мене є одні прикольні, які ми купили з Людмилою Корж-Радько. Вона тоді сказала, о, круто, а я її послухала. І хоч вони шалено мені подобаються, але наразі далі коридору я у них не вийшла. У поєднанні з моєю стрижкою виглядають надто епатажно. Їх час ще не настав.
Великі прикраси
Одяг у мене може бути стриманий, тоді акцентом стають прикраси. Маю велику колекцію біжутерії. Дуже люблю великі прикраси, особливо каблучки.
Щодо ювелірних прикрас, то вони у мене практично без каміння. Хоча, я люблю діаманти, натуральні опали, але вдягаю їх тільки на особливі події.
Колготи, що дражнять
Маю дуже велику палітру колгот. Подобається, коли відтінок колгот співпадає з елементом одягу. Колготи теж мають бути без візерунку. Зараз я вже трішки стриманіша у кольорах і не розважаю колег червоними, до прикладу. Хоча, інколи хочеться їх і себе подражнити.
Зачіска, макіяж, парфуми, манікюрНеординарна зачіска і мрія про синє й зелене волосся
Зачіска десь відображає мій внутрішній світ. Дехто називав мене їжачком, кульбабкою. А я і не люблю «пригладжених» зачісок.
Вже багато років маю коротке волосся. Зараз трішки довше (сміється – Авт.). Дуже часто чую компліменти щодо своєї стрижки, хоча, я вважаю її абсолютно звичайною. Мені пощастило віднайти свого перукаря – Вікторію Адамик, яка у цьому плані десь така відірвана, як і я. Я дозволяю їй робити те, що вона хоче, і це збігається із моїми очікуваннями.
Зараз у мене коротка чолка, а кілька фрагментів на голові практично виголені.
Всі запитують, скільки часу необхідно для укладання подібної зачіски. Зізнаюся чесно: 2,5 хвилини. Моє стрижка потребує тільки миття голови і висушування феном.
Загалом у мене було мільйон експериментів з кольорами волосся. Близько дев’яти років я була брюнеткою. Була також рудою, мала і червонуватий відтінок. Завжди мріяла мати яскраво-зелене волосся. У часи, коли мені цього хотілося, такі фарби продавалися лише у спеціалізованих магазинах у Києві. Коли ж нарешті туди потрапила, то вже зеленого кольору не хотілося, кортіло синього, а якраз синьої фарби і не було.
Проте найкомфортніше почуваюся білявкою. Багато експериментувала з відтінками і постійно намагалася досягнути сріблястого. Згодом я збагнула, що природа дала мені саме той колір волосся, який так довго шукала. Тож останні п’ять років я узагалі не фарбуюся. Сьогодні маю відтінок, здобутий життям. Навіть моя перукарка не вірить, що я нічим не підфарбовую.
Щоденний макіяж — це природність
Для мене важливі природність і натуральність. До прикладу, не розумію татуаж брів чи накладні вії — з цим усім дівчата виглядають мов ляльки. Як на мене, це штучно.
Ціную один із принципів східних культур — це вишукана простота. Років двадцять тому я робила яскравіший макіяж, а зараз більше схиляюся до натурального. Влітку практично не користуюся декоративною косметикою, підкреслюю тільки вії та губи. Щодо косметики, то і зараз намагаюся купувати якісну. Переважно користуюся тінями, тушшю, олівцями для брів і зрідка контурними олівцями для губ.
У виборі помади надаю перевагу стриманим кольорам. У косметичці є одна червона помада, пам’ятаю, використала її для тематичної вечірки, коли треба було створити незвичний образ.
Кислувато-холодні парфуми
Парфуми для мене наче колір. Я казала, що мені подобаються холодні кольори - десь так із запахами. Аромат також підбираю під стиль, а перевагу надаю свіжим кислуватим та холодним. Надто не люблю солодких та квіткових. Загалом я дуже перебірлива у виборі парфумів. Часто нові аромати можуть дуже швидко набриднути, тоді я передаю їх одній із подруг.
Серед моїх улюблених — Donna Karan Women, Hermes Un Jardin Sur le Nil та
Lalique Amethyst edp.
Зараз мені подобаються останні аромати лінії весна-літо 2016 року від Burberry.
Подеколи, наприклад, узимку у мене можуть бути важчі, насичені, складні запахи. До прикладу, Acqua Di Gioia Eau Fraiche від Giorgio Armani. Інколи користую Kenzo чи Issey Miyake.
Якщо у мене в наявності менше п’яти парфумів, якими я постійно користуюся, то вже починаю нервувати (сміється – Авт.).
Мабуть, парфуми, сумки, взуття і гарна якісна біжутерія — це мої головні аксесуари.
Манікюр без манікюру
Через специфіку першої професії музиканта я ніколи не носила довгих нігтів. Та й узагалі вони мене страшенно дратують. Нігті мають бути доглянутими, але професійний манікюр — це не моє. Мені заважає лак на нігтях і зайвий міліметр довжини.
Їжа, спорт, доглядГра у здорове харчування
Останнім часом «граюся» у правильне харчування. Можу відмовитися від м’яса, а потім їсти пророщені зернятка, а згодом вживати тільки сирі овочі. Потім починаю захоплюватися натуральними соками… Багато експериментів. Узагалі, досить давнє моє правило — їсти живу й корисну їжу.
Також п’ю багато води, завжди ношу її з собою.
Домашній спорт
Намагаюся якнайбільше рухатися. Не люблю спортивні клуби через велику кількість людей, тож займаюся вдома. І я можу себе дисциплінувати. Інший момент, що швидко захоплююся, активно тренуюся, а потім перегораю. Проте все одно намагаюся тримати себе у формі.
Я багато працюю за комп’ютером і переважно вдома, тож там у мене є спортивний інвентар. Маю степпер, міні-велосипед, багато гантельок, скакалку. Якщо не виходить порухатись, то дуже люблю ходити пішки.
Догляд за собою: лазня й улюблений косметолог
Вже багато років я щотижня ходжу у баню, там використовую натуральний скраб з солі, кави, меду.
Нещодавно потрапила до лікаря-косметолога Євгенія Індріксона, який дещо підказав щодо догляду за шкірою Всі мої креми — це його запатентовані розробки. Я задоволена.
Декоративна косметика, яку купую, теж з натуральної сировини.
***
Стиль усередині насХочу додати, що не приділяю одягу великої уваги. Вважаю, що весь наш стиль — усередині нас. Як на мене, головний аксесуар жінки — її очі. А що вже ці очі випромінюють - залежить від щоденної праці над собою. Я вважаю, що будь-яка людина є цікавою, просто хтось розкриває свої родзинки, а хтось, можливо, ні. Переконана, кожна жінка є гарною, просто треба знайти саме ту рису, яку варто підкреслити.
Евеліна ГурницькаФото – з особистого архіву Оксани Гаврош