Про те, чим живе зараз ромська спільнота, – наша розмова з начальником відділу національностей та релігій Закарпатської ОДА Йосипом Резешом.
Пане Йосипе, сьогодні все частіше говорять про інтеграцію ромів у суспільство. Як це відбувається насправді?– Щодо інтеграції ромів у сучасне суспільство, то цей план втілюється по всій країні. Наголос, звичайно, робиться на Закарпатті – бо в нас найбільша ромська спільнота. При ОДА з цього питання була створена міжвідомча робоча група. Тут є 7 профільних напрямів – із питань освіти, молоді й спорту, охорони здоров’я, соціального та правового захисту, розвитку інфраструктури та інших. Йдеться про те, щоб у вирішення цих питань по-максимуму залучити самих ромів. Аби не виходило так, ніби ними керують із владних кабінетів. Ініціативи чекають якраз від них. А також пропозицій, кого хочуть бачити у складі цієї групи. Приміром, у медичній можуть перебувати медсестра чи фельдшер ромської національності, котрі більше знають про проблеми, з якими стикається нацменшина. Й саме таким зворотним зв’язком можна досягти якихось реальних результатів.
І ці методи дієві. Так, роми з Радванки домоглися того, щоб мати свого представника в міській раді Ужгорода, проголосували за нього. І зараз справді робляться якісь кроки щодо покращення їхнього життя, чи то йдеться про освітлення, чи про дороги. Вважаю, що величезним стимулом мало б стати й створення молодіжних осередків. Лідери громадських організацій повинні готувати нове покоління, адже тоді зростає зацікавленість усієї спільноти до суспільного життя.
Все ще болючою темою для ромів залишається паспортизація. Як вирішити цю проблему?– Так, не всі роми на Закарпатті мають паспорти. Найбільшою проблемою є відсутність свідоцтва про народження. Тому зараз із представниками цієї національної меншини проводиться важлива просвітницька робота. Вони мають розуміти, що паспорт потрібен їм не тільки для того, щоб отримувати грошову допомогу, а й щоб бути повноцінним громадянином України. Зараз ситуацію трохи полегшує той факт, що свідоцтва надають у пологових будинках. Але й для цього потрібно зібрати певний пакет документів. Загалом торік внутрішні паспорти отримали 1124 особи ромської національності.
Проте інтеграція в суспільство починається змалку. І багато важать тут освітні заклади.– Звичайно, змусити дитину вчитися неможливо. Тому ми проводимо велику роз’яснювальну роботу з батьками. Вони мають знати: якщо бажають чадам кращої долі, повинні заохочувати їх до здобуття освіти. Цікава й статистика з цього приводу. Так, сьогодні роми навчаються в 156 закладах Закарпаття. У 5-ти – тільки представники цієї меншини, а в десяти їхня кількість сягає понад 50 відсотків. Додаткові знання з історії, мови й культури свого народу вони можуть отримати в недільних школах.
Існує ще одна проблема – з міграцією. Адже відомо, що це народ, який любить мандрувати.– Але тут виникають і проблеми. Так, останнім часом у Києві постало питання про поселення закарпатських ромів, найімовірніше, з Берегова. Я маю намір поїхати у столицю, щоб почути думку самих ромів. Сподіваюся, це можливо вирішити. Але ми маємо знайти відповіді, що потрібно для того, аби створити прийнятні умови їхнього проживання, щоб ані вони, ані оточуючі не відчували дискомфорту.
Наскільки соціально захищені роми в нашому краї?– Сьогодні вони користуються тими ж механізмами соціального захисту, що й решта громадян. Відповідно до моніторингу одержувачів державної соціальної допомоги, на обліку в органах соцзахисту перебуває понад 18 тисяч ромських сімей. Це трохи більше, ніж 17 відсотків від усієї кількості. Якщо конкретніше, то нині є 814 одержувачів допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, 6 083 – це одержувачі допомоги при народженні дитини, 6 526 одиноких матерів отримують допомогу на дітей.
Кажуть, що статистика знає все. Чи знає вона, яка чисельність ромів на Закарпатті?– Демографічні показники тут деколи не відображають реального стану речей. У цьому питанні нам доводиться апелювати до перепису населення 2001-го. Але за цей час вже виросло нове покоління! Новий перепис передбачають провести тільки через кілька років. Але й він не може нам дати цілісної та вичерпної інформації. Справа в тому, що багато закарпатських ромів ідентифікує себе угорцями або ж румунами. Тому найбільш життєвими на сьогодні залишаються дані подвірних обходів медичних працівників. Саме вони бачать конкретно кожну родину, ведуть облік. Тож за цими даними, на Закарпатті сьогодні живе майже 49 тисяч ромів.
І наприкінці – трохи святкових слів…
– Напередодні Міжнародного дня ромів, який відзначають 8 квітня, вітаю цю самобутню громаду зі святом. Бажаю, щоб вони пишалися тим, що є ромами, брали активну участь у суспільному житті, а ще – здоров’я, миру та злагоди.
Мар’яна НЕЙМЕТІ, газета
"Новини Закарпаття"