Закарпатці навіть на війні дотримуються традицій приготування їжі, щоб смакувало по-домашньому.

Закарпатець, учасник війни на Сході країни розповідає журналістам, що коли земляки бралися готувати їжу, то всі інші допомагали без зайвих слів, бо знали, що буде дуже смачно.

- Коли хлопці з інших областей бачили, що ми беремось за приготування їжі, то готові були допомагати в усьому – знали, що результат стовідсотково буде смачним, - цитує "Закарпатський легіон" військового Сергія Братасюка у Facebook.

Саме один з таких моментів потрапив в об’єктив військового. Світлина "...А обід за розкладом", зроблена в квітні 2015-го року і показує, як готувався закарпатський бограч в бойових умовах.

Це та ще кілька фото автора увійшли до фіналу до фіналу Конкурсу військової фотографії.

Рекомендуємо вам дізнатись рецепт закарпатського бограча "по-атошному" від Сергія Братасюка:

- Отже, встаємо з першими променями сонця і обов'язково з хорошим настроєм. Що основне в бограчі? Ні, не продукти. Здавна він готувався з того, що є під руками. Бограч - це пісня душі і політ фантазії. Проте є кілька правил, яким потрібно неухильно слідувати: Основа цієї страви - казан. Він повинен бути чистим із середини і чорним зовні, ні в якому разі не навпаки!.Вогонь розпалюється так, щоб ніхто не здогадався про ваш намір щось готувати.Не менш важливим є правильний розподіл обов'язків серед претендентів на смачну страву.Одні повинні заготовити достатню кількість дров, адже процес приготування триває мінімум 4-6 годин. Друга компанія клянчить у начальства справний транспорт для поїздки за продуктами. Треті - їдуть вполювати свіжину. Ну і не забудьте набрати достатньої кількості води. Можна, звичайно, чекати атмосферних опадів, але це довго і неефективно.Наступний етап - розігнати усю компанію, щоб не бачили, як ви шаманите. СМАЧНОГО!, - ділиться з гумором рецептом військовий.

Розповідають військові і про справжнє приготування бограчу: спочатку підсмажується сало, в тому смальці тушиться цибуля, морква. Далі тушиться нарізане м'ясо (якщо яловичина 60-70-х років, то дуже довго). Зміст в тому, щоб нічого не підгоріло, бо посуд (казан) один. Коли м'ясо через кілька годин стане придатним до споживання, добавляється картопля, що є із зелені. Якщо є мука, то можна зробити й маленькі галушки замість торгоні. А взагалі, бограч - це необмежена творість і фантазія.

Дивіться також, як 128 бригада відпрацьовує переправу танків через воду

Mukachevo.net