Приводом для заходу на тему "Моніторинг територіальних органів Національної поліції в Закарпатській області на доступність для маломобільних груп населення, осіб з проблемами зору", що відбувся у Головному управлінні Національної поліції у Закарпатській області, стало набуття чинності закону про збільшення штрафу за паркування на місцях для інвалідів.
Участь у прес-конференції взяли старший інспектор з особливих доручень Управління забезпечення прав людини НПУ Тетяна Трильо, заступник Ужгородського міського голови Олександр Білак, голова Закарпатського обласного товариства інвалідів Денис Сухотін, заступник начальника Управління патрульної поліції у містах Ужгород та Мукачево Сергій Мельник, представники Національної поліції.
"Цими днями набрали законної сили зміни до нормативно-правових актів, які регулюють відповідальність за порушення прав людей з інвалідністю. Щодо патрульної поліції, то ми, перш за все, реагуємо на правопорушення, які допускають водії. Йдеться, зокрема, про відповідальність за порушення паркування на місцях для інвалідів. Нові норми передбачають адміністративну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або ж від 1020 до 1700 гривень. Окрім того, за таке порушення автомобіль порушника може бути евакуйовано", – розповів Сергій Мельник.
Багато у чому поведінка і реакція порушника буде впливати на розмір штрафу. Якщо водій визнає свою провину, то матиме менше клопоту і меншу штрафну санкцію. Якщо ж порушник не визнає свою провину і обере якусь не конвенційну форму поведінки, то покарання сягне максимальної позначки.
Водночас, голова Закарпатського обласного товариства інвалідів Денис Сухотін наголосив, що мета таких змін у законодавстві має за мету не зібрати якомога більше грошей із водіїв, а виховати їх і привернути увагу до проблеми забезпечення прав і можливостей людей з інвалідністю.
"Якщо ми рухаємося в Європу, то така модель поведінки, де спеціально облаштовані місця для інвалідів займають інші громадяни, є неприпустимою", – зазначив Денис Сухотін.
Олександр Білак, у свою чергу, заявив, що Ужгородська міська рада давно і планомірно працює над тим, аби Ужгород став дійсно містом можливостей для усіх категорій громадян. Питання ж поліпшення інфраструктури для людей з інвалідністю завжди було пріоритетом у порядку денному для міськради.
"Перевірки ми почали зі своїх адміністративних будівель. Ми мали кілька робочих засідань разом із представниками громадськості, повністю оновили Міський комітет з доступності, куди увійшли декілька представників відповідних правозахисних громадських організацій. Цю роботу намагаємося відобразити у реальних діях. Під час підготовки усіх проектів капітальних ремонтів чи реконструкцій завжди звертаємо увагу на реальне дотримання норм щодо доступності усіх об'єктів соціальної інфраструктури. Втручання щодо відповідності інженерних споруд потребам людей з інвалідністю може бути як на етапі проектування, так і під час будівництва, ремонту, реконструкції тощо. На жаль, ми маємо обмежені важелі впливу на суб'єктів підприємницької діяльності, але використовуємо усі засоби контролю і моніторингу... Сподіваємося, що разом із правоохоронними органами і громадськими активістами досягнемо позитивних результатів", – наголосив Олександр Білак.
Згадав заступник міського голови і про ліфт у міськраді, який викликав ажіотаж серед громадськості. Олександр Білак запевнив, що ліфт у чотириповерховій будівлі є нагальною потребою саме для людей з інвалідністю.
"Співробітники і керівництво міськради ліфтом не користувалися і навряд чи будуть. А ось тим, кому ця тема так не подобається, нехай спробують поставити себе на місце людини, якій важко дістатися не те, що четвертого, а навіть другого поверху. Загалом же, погоджуюся, що зміни у сприйнятті означених проблем прийдуть після зміни свідомості людей. Своєю діяльністю ми сприятимемо, аби такі зміни відбувалися швидше, і починаємо з себе", – додав Олександр Білак.
Представники Національної поліції України у Закарпатській області анонсували початок моніторингових перевірок відділів та відділень поліції та Управління патрульної поліції на доступність для маломобільних груп населення та осіб з проблемами зору.
"Будуть складені комісійні акти обстеження. Там буде вказано, наприклад, чи можливо використовувати встановленні у відділеннях пандуси, чи є вони зручними, чи правильно і чи доступно розташовані кнопки виклику чергового... Крім того, для людей із вадами зору передбачені таблички шрифтом Брайля... Ми маємо відповідні плани, хоча і розуміємо, що для цього потрібне значне фінансування. Однак зауважу, що ми працюватимемо у цьому напрямку. І вже до нового року плануємо зібратися, аби поговорити не про плани, а про досягнуті результати", – наголосила Тетяна Трильо.
Заступник Ужгородського міського голови поінформував, що скарги щодо незручностей для людей з інвалідністю в Ужгороді мали місце.
"Вони стосувалися вже збудованих об'єктів, мощення тротуарів та бордюрів, доступності до аптек та магазинів, але ми робили все можливе, аби оперативно ці недоліки усунути. На жаль, ми часто стикаємося з практикою, що підприємцю простіше заплатити штраф, аніж щось змінити", – зауважив Олександр Білак.
Під час прес-конференції було наголошено, що доступність для маломобільних груп населення та осіб з проблемами зору забезпечують не лише пандуси. Елементами доступності також є контрастні поручні з обох боків сходів, контрастні ручки на дверях, відповідне освітлення приміщень, позначення першої та останньої сходинок тощо.