Днями у Закарпатському Центрі розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС) підбили підсумки децентралізаційної реформи в області. На прес-конференції в Ужгороді представники Центру розповіли журналістам про успіхи року та плани на 2018-й.
Наразі за кількістю створених в області громад Закарпаття має найгірший показник в Україні – лише 6 ОТГ. Та зважаючи на те, який шалений спротив об’єднанню громад чинить уся вертикаль виконавчої влади на чолі з головою ОДА Геннадієм Москалем, утворення в 2017 році 3-х нових громад – успіх. А фінансові результати господарювання закарпатських ОТГ вражають.
Як розповів директор Закарпатського ЦРМС Іван Дем’янчук, попри прогнози противників децентралізації, і Перечинська, й Іршавська ОТГ (в яких відбулися вибори цьогоріч) з 1 січня 2018 року переходять на прямі міжбюджетні відносини. Крім того, наразі на різних етапах відбуваються об’єднавчі процеси у Рахівській, Чинадіївській, Холмокській, Залузькій, Нижнєселиській, Виноградівській, Усть-Чорнянській громадах. Вони ще не мають позитивного висновку Закарпатської ОДА, але виконали всі передбачені законом умови. Тож цілком можливо, що у квітні наступного року вибори відбудуться і в частині з перелічених громад.
- У наступному році Закарпаття буде працювати над темою місцевого економічного розвитку. Будемо акцентувати увагу на проектному менеджменті, зокрема, важлива увага буде приділена туризму, проведемо серію відповідних семінарів і тренінгів, особливо в ОТГ. Також буде надаватися допомога громадам, які починають свій розвиток як ОТГ, - проанонсував Іван Дем’янчук.
Радник з децентралізації Закарпатського центру розвитку місцевого самоврядування Володимир Феськов відзначив, що у 2017 році суттєво зросли власні надходження ОТГ, які включають ПДФО, акцизний податок, плату за землю, єдиний податок, податок на нерухомість. Загалом за рік бюджети розвитку громад збільшилися у 2,3 разу. Крім того, якщо не об’єднані села Закарпаття отримують по 80-90% дотації з держбюджету, то Тячівська ОТГ, до прикладу, абсолютно бездотаційна, Полянська дотаційна на 15%, Вільховецька – на 40%. При цьому громади вже навчилися економити і урізати непотрібні витрати: на утримання власного апарату Тячівська ОТГ витрачає 10 % свого бюджету, Полянська – 20%, а Вільховецька – 36,3 %. Інші ж села, які не об’єднані, витрачають від 70 до 90 % бюджету на утримання апарату. Тож на розвиток їм майже нічого не залишається.
Володимир Феськов також поінформував, що цього року 3 громади Закарпаття отримали 14,5 мільйона гривень так званої інфраструктурної субвенції. За його словами, у 2018 році зусилля фахівців Центру будуть концентруватися на окремих районах області: Міжгірському, Тячівському, Великоберезнянському, Рахівському, Іршавському.
- У цих районах виявляють найбільше зацікавлення щодо процесу об'єднання. Ми, в свою чергу, радо виїжджаємо на місця, консультуємо, спілкуємося із громадою, пояснюємо переваги об'єднання тощо. Також у наступному році ми запланували щомісячні зустрічі – це буде певна платформа, яка має об'єднати та консолідувати зусилля бізнесу, місцевого самоврядування, експертів, науковців, журналістів щодо децентралізаційних процесів.
Радник Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування Микола Сюсько детальніше зупинився на питанні розробки стратегій для ОТГ:
- Майже всі громади перебувають на стадії розробки стратегії, або вже затвердили їх. Тобто фактично всі громади задіяні в процес стратегування. Для того, аби ефективно управляти власними ресурсами, має бути стратегічний підхід до розвитку територій. Сільський голова перестає бути людиною, яка відповідає за поточні ремонти, а мусить мислити більш глобально. Також таке стратегічне планування дозволяє залучити до роботи над ним не тільки депутатів та голову, але й представників громад, - повідомив Микола Сюсько.
На завершення прес-конференції Іван Дем’янчук підсумував: «Об’єднання громад – це незворотній шлях. Хто б якими способами не гальмував цей процес, він буде йти далі. Ніхто і ніщо його вже не зупинить».
Ярослав Світлик, "Час Закарпаття"