1. У давнину українці традиційно готували борщ на поминальний обід. Вважалося, що з парою від борщу відлітає до раю душа небіжчика.

2. Існує понад 70 складених і описаних рецептів червоного борщу. Найскладнішим та найдорожчим вважається “Борщ київський”. Бульйон для нього варять з яловичини, баранини та свинини, а окрім обов’язкових складників додають натуральний хлібний квас.

3. На Чернігівщині готують борщ з грибними “вушками” і називають його “переяславським”.

4. На Житомирщині борщ має два різновиди: “поліський” – з в’яленими в’юнами і грибами та “коростенський” – на сухофруктах.

5. Є на карті України регіон, у якому взагалі немає свого борщу, – це Закарпаття. Дуже рідко там варять борщ із самої лише картоплі та буряка, без капусти і називають його “львівським”.

6. У єврейській кухні борщ готують виключно на курячому м’ясі і додають досить багато цукру, а буряк не тушкують, а відварюють.

7. У класичний український борщ в самому кінці варіння обов’язково кладуть свіже свиняче сало, товчене з часником, сіллю і зеленню. Знімають каструлю з вогню, накривають кришкою. Дають борщу настоятися не менш як півгодини (чим довше, тим краще) і тільки тоді подають.

8. Першими закислювачами для борщу слугували сироватка, кисле молоко, кисла капуста, ягоди або незрілі яблука. Томатна ж заправка з’явилася в українському борщі лише в кінці XIX – на початку XX столітті, коли в Україні остаточно прижилися американські помідори.

9. На честь українського борщу було назване невелике містечко Борщів, розташоване на Тернопільщині. Щоосені воно стає центром фестивалю “Борщ-їв”.

10. Існує географічне поняття “борщовий пояс”, що охоплює території, на яких традиційно готують борщ, – від південно-східної Польщі через Україну, Білорусь до російських регіонів на Волзі та Дніпрі.

zakarpatpost.net