Такий висновок зробила Рахункова палата за підсумками аудиту обґрунтованості планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходжень акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів до Державного бюджету України. Відповідальний за проведення аудиту – Член Рахункової палати Цезар Огонь
Протягом 2017–2018 років та І півріччя 2019 року в Україні не створений ефективний державний контроль за виробництвом і обігом тютюну та тютюнових виробів від виробника або імпортера до кінцевого споживача, що створювало передумови для нелегального виробництва та обігу цієї продукції, а також її контрабанди.
За цей час надходження до Державного бюджету від акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів становили 101,4 млрд грн (у 2017 році – 39,9 млрд грн, у 2018 році – 43,6 млрд грн, у І півріччі 2019 року – 17,9 млрд гривень).
Слід зазначити, що збільшення надходжень зумовлюється, в першу чергу, щорічним підвищенням ставок акцизу та збільшенням максимальних роздрібних цін виробниками та імпортерами тютюнових виробів. Водночас питома вага цього податку в загальних податкових надходженнях до державного бюджету протягом 2017–2018 років та І півріччя 2019 року щороку зменшувалася. Якщо у 2017 році вона становила 6,4 відс., то у 2018 – 5,7 відс., І півріччі 2019 року – 4,7 відсотка.
Аудитори також наголошують, що центральні органи виконавчої влади практично не аналізували обсяги тіньового ринку тютюну та тютюнових виробів. Разом з тим за даними Української Асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» у 2018 році нелегальний ринок цієї продукції становив близько 4,5 відс., а це майже 2,6 млрд шт. сигарет, з яких, як вже зазначалося, до Державного бюджету України не було сплачено тільки акцизного податку, за розрахунками, близько 2 млрд гривень. Серед нелегальних тютюнових виробів найбільш поширені марки «Marvel» і «Compliment» з маркуванням «Duty Free», частка яких становила 49,7 і 16,5 відс. відповідно. При цьому 60 відс. нелегальної продукції реалізовувалося через вуличних продавців та на ринках. Найбільший обсяг нелегальної торгівлі в Дніпропетровській та Київській областях, Києві та Запоріжжі.
Змінити ситуацію, переконані в Рахунковій палаті, може впровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) «Електронна акцизна марка». Крім того, аудитори вважають за доцільне обмежувати різке зростання обсягів придбання марок акцизного податку для виробництва та імпорту тютюнових виробів у четвертому кварталі кожного року напередодні підвищення ставок акцизного податку. В Рахунковій палаті зауважили, що напередодні підвищення ставок цього податку з 1 січня 2019 року його платники на IV квартал 2018 року замовили та використали 748,3 млн акцизних марок, а на I квартал 2019 року – 387,2 млн акцизних марок, що майже вдвічі менше у порівнянні з попереднім кварталом. У результаті Державний бюджет недоотримав акцизний податок за підвищеними ставками, а сам податок надходив впродовж року нерівномірно.
В останні роки стрімко збільшується попит на електронні сигарети і тютюнові вироби для електричного нагрівання. Водночас державний контроль за їх виробництвом, імпортом, обігом, а також їх оподаткування акцизним податком не регулюються законодавством й не контролюються жодним державним органом. Таким чином споживачі, використовуючи ці пристрої, й уявлення не мають про товар, який купують, а держава недоотримує надходження акцизного податку до Державного бюджету України.
Результати аудиту засвідчили, що протягом періоду, що досліджувався, Державна фіскальна служба України не забезпечила створення ефективної системи контролю за справлянням акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів до Державного бюджету України. Як наслідок, прогнозні показники Мінфіну надходжень акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів на 2017–2018 роки ДФС виконано на 92,5 та 85 відс. відповідно, а планові на І півріччя 2019 року – на 66,8 відсотка.
Звіт і рішення про результати аудиту будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
Прес-служба Рахункової палати