Природний ландшафт нашого краю дозволяє розвивати велоспорт, який стає все більш популярним серед закарпатців. Про це свідчать і успіхи наших велогонщиків у чемпіонатах країни. Немала заслуга в цьому належить амбітному та працелюбному голові Закарпатської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» Миколі Щадею. Про розвиток велоспорту та популярного його виду маунтинбайку в розмові зі спортивним функціонером.
► Маунтинбайк. Дослівно означає «гірський велосипед». Новий вид спорту, який стрімко розвивається. Офіційно таким він був визнаний у 1990 р., а через шість років включений у олімпійські види.
Траси для маунтинбайкерів прокладаються по пересічній місцевості. На Олімпіаді в Пекіні протяжність дистанції для чоловіків становила 40 км, а для жінок — 28 км. Це досить травматичний і непередбачуваний вид спорту. Підходить для тих, хто любить швидкість і сплески адреналіну в крові.– Пане Миколо, як вдалося залучити на Закарпаття відомих велогонщика та тренера зі східної України?– Наприкінці 2013 року Центральною радою ФСТ «Спартак» мене було призначено в.о. голови обласного товариства. Стояло питання не тільки подальшого розвитку, але і нашої перспективи. Я особисто на той час знав молодого велогонщика з Донбасу Володимира Козловського, який уже був чемпіоном серед юнаків із маунтинбайку, тож зважаючи на ситуацію на сході України, вирішив запросити його до нас. Відтак оформили перехід Володі через Міністерство молоді та спорту й він почав виступати за закарпатське відділення ФСТ «Спартак».
Невдовзі вже через самого спортсмена познайомився з його наставником, заслуженим тренером України Віктором Мельником. Коли стало зрозуміло, що війна на Донбасі затягнеться надовго, Віктор Михайлович прийняв рішення виїхати з Донецька. Перед тим зателефонував мені й попросив знайти місце для розміщення обладнання та амуніції, щоб перевезти звідти велосипеди та спеціальне обладнання для їх налаштування. Вдалося домовитися з директором ЗОШ №20 Мар’яном Комарницьким, який охоче пішов нам назустріч і надав приміщення, в якому своїми силами зробили ремонт, заручившись підтримкою спонсорів та меценетів, яких відшукали за сприяння мами Володимира Козловського.
– Це був такий собі стартовий майданчик у велоспорті краю?— Після приїзду відомого наставника до занять маунтинбайком долучили й місцевих хлопців, які раніше тренувалися під орудою Олексія Ждановича. Саме він згуртував нині вже відомих молодих спортсменів Тому Регу, Ніколетту Віклюк, Василя Розгова. Окрім згаданого фахівця з Донецька до нас приїхав ще один тренер, який спеціалізується на шосейному велоспорті. Нині він працює в Берегові, а в Сваляві уже давно тренує наш місцевий фахівець Андрій Карпутенко, в їзді по треку. Тож завдяки такому тренерському поповненню нині розвиваємо маунтинбайк, шосейні та трекові види. Основну увагу надаємо першому, саме там і маємо суттєві здобутки.
– Цікаво, якими успіхами закарпатських велосипедистів можете похизуватися?– Приємно, що в березні цього року на зимовому чемпіонаті України, який проходив саме на Закарпатті за участі 120 найсильніших спортсменів країни з маунтинбайку, Володимир Козловський став переможцем. Нещодавно в Чернівцях він підтвердив своє реноме чемпіона і цього разу здобув звання абсолютного чемпіона (переміг у всіх видах – крос-кантрі, елюмінаторі та з точки до точки). Наразі Володимир у складі збірної країни бере участь у чемпіонаті Європи в Італії. А на початку вересня поїде на першість світу, який проходитиме в Швейцарії. Завдяки останнім своїм успіхам Володимир статус кандидата до складу збірної команди країни змінив на основного її члена. Ще двоє закарпатців Том Рего та Ніколетта Віклюк входять до складу юнацької збірної країни. Зокрема, 13-річна Ніка нещодавно брала участь у рейтингових міжнародних змаганнях в Австрії серед кадетів. Вона стала четвертою, і нині володію інформацією — має запрошення від відомого італійського дитячого велосипедного клубу.
– Велосипедний спорт приваблює багатьох. Наскільки фінансово затратним є заняття ним?– Основну базу та обладнання привіз на Закарпаття з собою тренер Віктор Мельник. Звісно, що заняття цим спортом не з дешевих. Зокрема щодо амуніції, то ці витрати лягають на плечі батьків. До прикладу, щоб розпочати заняття маунтинбайком початківці можуть придбати велосипед за 4—6 тисяч гривень. Якщо ж брати до уваги спортсменів рівня Володимира Козловського, то вартість його залізного коня коливається від 7 тисяч євро. Слід зауважити, що Володимир є членом клубу ISD, меценатом якого виступає мільярдер Сергій Тарута. Саме цей клуб виділив кошти на придбання його спортивного велосипеда. Нещодавно юнакові було призначено щомісячну стипендію, також він, як член збірної, отримує певну фінансову підтримку всеукраїнської федерації велоспорту, допомагає обласне управління молоді та спорту і обласне відділення ФСТ «Спартак». Ось у такий солідарний спосіб вдається утримувати нашого провідного спортсмена.
– На вашу думку, розвиток велоспорту сприятиме розбудові велосипедної інфраструктури в закарпатських містах?– Звісно. Подивіться тільки — на велосипедах нині їздять вулицями значно більше людей, аніж грають у дворах гандбол чи волейбол. Гадаю, що Ужгород з його масштабами, якби місцева влада хоч трохи приділила увагу розбудові дорожньої інфраструктури, міг би стати своєрідною Меккою велоспорту в Україні. Якщо би вдалося зробити велодоріжки хоча би на основних транспортних магістралях міста, то в нашому обласному центрі можна було б провести міжнародний клубний чемпіонат категорії С-1, який раніше в Донецьку традиційно проводив клуб ISD. По-друге, я вже висловлював цю пропозицію керманичам нашого міста, про поліпшення траспортної логістики маршруток. Зокрема, слід відкорегувати рух 26-го та 7-го маршрутів, щоб вони проходили поряд із ЗОШ №20. Це б дало можливість діткам, особливо меншим учням без проблем діставатися до школи та на тренування.
Роман Сенишин, газета "Новини Закарпаття"