Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

«Школа на всі чотири сторони»

7 лютого 2016 р., 18:03

Та інші цікавинки батраді

Чимало сіл на Берегівщині залишається «невідомою землею» навіть для берегівців, котрим часом і за все життя не випадало нагоди побувати в цих віддалених від райцентру населених пунктах. 

 

Що вже казати про закарпатців, а тим більше туристів, які мають невеличкий список «необхідно відвідати», але більшості сіл там точно не буде. А деколи й даремно.

Приміром, невелике село Батрадь (1846 чоловік), яке розташоване за 26 км від Берегова і за 3,5 км від залізничної станції Батьово. За бажання зазирнути в глибинку Берегівщини турист, яких в Берегові буває чимало, може з райцентру до цього села добратись й залізницею — рейсовим «дизелем».

У Батраді є кілька вартих уваги пам’яток. Особливістю чотирьох з них є те, що, розкидані по всьому селу, вони є складовою одного закладу — місцевої загальноосвітньої школи. Це чотири освітні корпуси, в яких навчається 180 дітей угорською та українською мовами (діє в селі й окрема українська школа, в присілку Нова Батрадь, де живуть вихідці з інших районів Закарпаття). Найцікавішим з архітектурної точки зори є основний корпус школи, в минулому панська садиба, відома як «літній особняк Лоняї». Хоча, як стверджує директор школи Федір Баюс, який є й місцевим краєзнавцем, будівля ця належала багатіям Клемпі та Оденалу. Згідно з артефактами, зокрема знайденою на даху дерев’яною дощечкою з підписами теслярів, датованою 1911 роком, саме цим роком і є час зведення невеличкого палацу в стилі «модерн». У чехословацький період в палаці мешкав державний чиновник, який керував процесом переселення до села слов’янських родин з гірських регіонів. Під час Другої світової війни в палаці була влаштована ветеринарна клініка, тут же жив і ветеринарний лікар. У повоєнні часи в кімнатах садиби тимчасово проживали переселенці – бідні родини з хутора Богойсалаш (Совине гніздо), потім розташувалася колгоспна контора та сільрада. З 1960 року і по нині колишній палац знаходиться в статусі Батрадівської загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів в оточенні невеликого гарного парку. Численні перебудови не дали змоги зберегти внутрішні інтер’єри споруди, сьогодні від них залишилися хіба що фрагменти. Не можна вважати вдалим й зовнішній ремонт, проведений у кінці 1990-х років. Будівля, яка була виконана в елегантному сірому кольорі, тепер наполовину розфарбована в недолугий штучно-зелений. Оригінальне покриття даху також було замінено на новий покрівельний матеріал, який не гармонізує із загальним стилем палацу.

 Цю церкву в Батраді було збудовано ще в XV столітті.

Другий корпус школи знаходиться на відстані кілометра від основного. За даними архіву, тут у 1929 році була розташована угорська народна школа при кальвіністській церкві.

Колись вона складалася лише з однієї великої кімнати, де проходили уроки для трьох десятків учнів, а церковний вчитель, що викладав дітям граматику, читання, географію та числення, мешкав у кімнаті поряд. Нині тут навчаються наймолодші учні, а сама будівля належить місцевій реформатській церкві. Церква поруч із школою була збудована в XV столітті в готичному стилі, потім стала реформатською, а в 1912 році була перебудована в неоготичний стиль, в основному на кошти односельчан, які мігрували за океан. Реставрована в 1995 році.

 Третій корпус школи також збудований в 1920-х роках, на глиняному фундаменті. У архівній довідці вказується, що складався він з двох навчальних кімнат, канцелярії та вчительської квартири. Навчалося в першому класі 38 учнів, а в другому – 49 (дані на 1928 рік). І, нарешті, четвертий корпус, що знаходиться на відстані двох кілометрів від основного, скоріш за все, збудований ще наприкінці ХІХ століття, це було житло державного секретаря на прізвище Потокі. Після Другої світової війни тут була розташована контора МТС (не оператора зв’язку, а машинно-тракторної станції), яка обслуговувала дев’ять навколишніх сіл. Відтак до 1977 року — колгоспна контора, куди згодом поселили військовослужбовців. У 1999-му кімнати будинку були знову пристосовані під класні приміщення, і нині тут навчаються учні 5—9 класів.

Цікаві в архітектурному плані, в побутовому ці чотири корпуси є основною проблемою сільської школи, адже вони старі, утримувати їх усе важче, а вчителям доводиться курсувати між будівлями на чималі відстані. Зокрема, директор школи, пан Федір Баюс каже, що мусить щодня обійти усі чотири корпуси в будь-яку погоду. Виходом бачить розбудову території біля основного корпусу, аби на місці колишніх господарських приміщень звести додаткові корпуси, а також критий спортзал, котрого діти зараз не мають. Тоді б усі 18 розпорошених по всій Батраді класів (9 з угорською та 9 з українською мовами навчання) вчилися поряд.

► Довідка: Назва «Батрадь» (до 1946 року – Бовтрадь) походить від потічка, який протікав на межі села, і це, ймовірно, слово слов’янського походження. На території села розташовані три кургани епохи ранньої бронзи (кінець III тисячоліття до нашої ери). При археологічних розкопках на околиці Батраді був знайдений скарб із бронзових знарядь праці епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.). Пам’яткою археології є також поселення І—ІІ століття нашої ери на колишніх колгоспних землях. Перша згадка про поселення під назвою Болтраґ з’являється в 1270 році, пізніший запис датується 1320 роком. Після кількох попередніх власників з часів середньовіччя і аж до початку ХХ століття землі села перебували у власності дворянської родини Лоняї. У 1566 році воно піддалося набігу кримських татар. В першій половині XVI ст. населення перейшло в реформатську віру. В 1595 році згадується в записах як процвітаюче село із церквою.

Олег СУПРУНЕНКО.
м.Берегово



Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com