Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

“Забуті території Закарпаття”: 3 міста та 3 райони два роки без жодної гривні субвенцій

7 червня 2018 р., 13:10

Впродовж 2016-2017 років 3 з 13 районів та 3 з 5 міст обласного підпорядкування в Закарпатській області не отримали жодної гривні субвенції з державного бюджету на соціально-економічний розвиток.

 

Натомість, міста Ужгород та Хуст, в яких сумарно проживає 11% закарпатців, отримали близько третини цих коштів. Таку нерівномірність розподілу грошей зафіксували експерти Громадянської мережі ОПОРА під час аналізу виділення субвенцій у Закарпатській області

Тема субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів все частіше стає предметом активного обговорення, як в колі політиків та аналітиків, так і в засобах масової інформації. З одного боку, депутати та чиновники активно використовують цю тему як можливість підвищити власний рейтинг, з іншого – експерти все частіше звертають увагу на незрозумілий та кулуарний розподіл коштів за цією статтею та ознаки політичної корупції при розподілі цих коштів.

Загальні тенденції.


Нещодавно, Громадянська мережа ОПОРА оприлюднила цікаве дослідження, присвячене розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток в 2017 році на національному рівні. Ми ж спробуємо проаналізувати, куди направлялися субвенції в Закарпатській області.

Серед усіх областей України Закарпатська область знаходиться в трійці аутсайдерів за кількістю залучених коштів. Так, за 2 роки Уряд виділив близько 180 мільйонів гривень. Близько 110 млн грн у 2017 році, та майже 71 млн грн у 2016. Менше, ніж на Закарпатську область спрямовано лише до Тернопільщини (142 млн грн) та Луганщини(68 млн грн). Для порівняння варто зазначити, що лідер за розміром субвенцій Харківська область за цей період отримала близько 530 млн грн, а наш сусідній регіон Івано-Франківщина - 506 млн грн Середній розмір статті субвенції за період 2016-2017 складає близько 882 тисяч грн. Якщо порівнювати 2016 і 2017 роки, то досить помітно зменшення середньої суми субвенції, тобто, відбувається розпорошення коштів на вузькі потреби, а не вкладення їх в дорогі капітальні інвестиційні проекти.

Розподіл субвенції в розрізі виборчих округів

Цікавою виглядає картина з розподілом коштів у розрізі депутатських округів. Так, у Закарпатській області є 1 з 43 округів в Україні, який не отримав жодної копійки протягом досліджуваного періоду. Це виборчий округ №73 з центром у м. Виноградів, який представляє Іван Балога. Варто зазначити, що значну частину території округу займають місця компактного проживання угорської громади.

Таким чином, в контексті апеляцій до відсутності належної уваги з боку органів влади до проблем угорської меншини, в цій ситуації ми бачимо тому підтвердження. При цьому, варто зауважити, що народний депутат від згаданого округу №73, Іван Балога, неодноразово звертався до Кабінету міністрів України з депутатськими запитами щодо вирішення місцевих проблем, як то: ремонт автошляхів, водоочисних споруд, придбання техніки для шкіл і медзакладів. Із повним переліком та змістом запитів можна ознайомитись на сторінці депутата на сайті Верховної Ради України. Натомість, народний депутат Михайло Ланьо, на округ якого спрямовано 44,9 млн грн, не подав жодного депутатського запиту за всю каденцію.

Серед 6 закарпатських округів за 2 роки найбільше коштів отримав №71 з центром у м. Хуст., який у Верховній Раді представляє Павло Балога – майже 52 млн грн. Округи №68 (з центр у м. Ужгород, Роберт Горват) та №70 (з центром у м. Свалява, Михайло Ланьо) отримали 44,6 та 44,9 млн грн відповідно. Округ №72 з центром у м. Тячів, який представляє Василь Петьовка отримав трохи менше, 35,6 млн грн. Натомість, округ №69 (з центром у м. Мукачево, Віктор Балога) в 2016 році коштів не отримував, а в 2017 до округу надійшло 2.9 млн грн.

Загалом, за 2016-2017 роки виглядає так, що всі кошти були розподілені між 4 з 6 округів. Найбільше коштів отримав округ №71 (м. Хуст) - 30% від загальної суми. Округи №68 (м. Ужгород) та №70 (м. Свалява) отримали по 25% від загальної суми, округ №72 (м. Тячів) близько 20%. Округ №69 (м. Мукачево) отримав трохи більше 1% від загальної суми. Якщо оцінити динаміку, то в порівняні з 2016 роком, у всіх округах, які отримували фінансування, спостерігається зростання надходжень, окрім, округу №68 (м. Ужгород)

Розподіл субвенцій в розрізі районів


Незбалансованим також виглядає розподіл субвенції в розрізі районів. Найбільшу кількість коштів отримало м. Хуст - 35,5 млн грн, а також м. Ужгород - близько 24 млн грн. Це більше, ніж отримав будь-який район. Натомість, інші міста обласного підпорядкування - м. Мукачево, м. Берегово, м. Чоп коштів не отримували. Серед районів найбільше коштів отримали Рахівський та Ужгородський райони - 22,75 та 20,6 млн грн відповідно. Близько 19 млн грн виділено для Тячівського р-ну. Натомість, Іршавський, Берегівський та Виноградівський р-ни коштів не отримували. Цікаво, що розподіл буває абсолютно нерівномірний навіть в межах одного виборчого округу. Так, Іршавський район, що розподілений між трьома виборчими округами (№69, №71, №73), не отримав субвенцій в жодному з округів.

Щодо напрямків фінансування, то найбільше коштів виділено на ремонт доріг вулиць та тротуарів - 133 млн грн, або 74% всіх коштів. Також значну частину коштів направлено на школи та дошкільні навчальні заклади - 8,31%, Інфраструктуру (ремонти водопроводів, освітлення вулиць тощо) - 6,8%, та на лікарні (ремонти та закупівля обладнання) - 4,55%. Загалом, для Закарпатської області, на відміну від загальноукраїнської тенденції, характерним є відносно невелика частка коштів, спрямованих на будівництво дитячих майданчиків - 0,51%.

У чому небезпека?


У Закарпатській області, як і в Україні загалом, спостерігається відчутний дисбаланс в розподілі субвенцій на соціально-економічний розвиток територій. Він викликаний, в першу чергу, непрозорими процедурами виділення цих коштів.

Так, суми і напрямки фінансування не корелюються з депутатськими запитами, територіальним принципом чи принципом розподілу за кількістю населення. Досить чітко прослідковується тенденція “пріоритетних” і “непріоритетних” районів області, а кошти спрямовуються переважно на дрібні ремонти, а не на інфраструктурні проекти, які мають дати нову якість.

При збереженні таких підходів та з урахуванням наближення виборчого періоду бачимо цілий ряд ризиків використання цієї ситуації. З одного боку, народні депутати зможуть послуговуватись фактом виділення субвенції для нарощування власного політичного капіталу, фактично, витрачаючи ресурс національного бюджету. З іншого боку, враховуючи яскраво виражену національну і регіональну складову в фінансуванні окремих районів, існує ризик маніпуляцій для створення недовіри до державних інституцій як таких.

Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

За коментарями звертайтесь:

Святослав Бабіля, громадський консультант ОПОРИ в Закарпатській області

тел.: +38(050)1002459

e-mail: babilja@gmail.com

"ОПОРА"

Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com