Текст коментаря
Ваше ім'я
Код з малюнка:
Зберегти Скасувати

Велика Копаня багата на близнюків

7 вересня 2014 р., 14:11

У краї їх живе 57.

Село Велика Копаня на Закарпатті відоме… близнюками. Їх тут аж 57 пар! Крім того, по двоє народжуються і телята, лошата, курчата…

Ми поцікавилися, чи є в світі подібні місця? Є. Наприклад, у сибірському містечку Миски на 42 тисячі жителів – 150 близнюків, у американському місті Лейк-Елсінор з населенням 52 тисячі – 131 пара. У нашому українському селі Велика Копаня на 3600 жителів – 57! Правда, схоже на рекорд? Проте великокопанці зі світовою спільнотою не змагаються. Просто народжують дітей собі на радість. За те у 2008 році потрапили до Книги рекордів України.

Чому такі дива саме там? За місцевою легендою, «двоїння» відбувається через чудодійну воду, яку п’ють тут і люди, і тварини. Ця інформація давно розійшлася по всіх світах, і до джерела Чоргів постійно з’їжджаються подружжя.

– Аналізи показали, що у нашій воді дуже багато цинку та селену, саме вони нібито впливають на репродуктивну функцію, – розповідає секретар Великокопанської сільради Оксана Сергєєва. – Якихось детальних обстежень не проводилося, однак три безплідні сімейні пари, що недавно відпочивали у нас як зелені туристи, вже мають по дитині. Навіть корови – по 8-10 кожного року – теляться двійнями! А в курячих яйцях з місцевої птахофабрики часто по два жовтки.

Найстарші великокопанські близнюки майже на пенсії, а найменшим – тільки шість місяців. Деякі роки проходили взагалі без двійнят. Та у 2004 році одразу народилося три пари дітлахів. Цього року новий вибух: три молоді матусі очікують близнюків, причому дві з них – теж близнючки!

Через цю особливість села одна з його головних проблем – нестача місць у дитсадку. Адже дітей тут не просто багато, а дуже багато: понад тисячу. З них 540 ходять до школи, 130 – до дитсадочку, а ще 390 чекають своєї черги вдома. Новий дошкільний заклад вже багато років будується, але він теж не вихід, бо розрахований тільки на 75 місць.

У родині Люби та Андрія Чорбів підростають дві донечки: Юля та Іванна. Дівчатам по десять років, вони однакові зовні (іноді навіть мама плутає), та абсолютно різні за характером: одна дуже активна, інша тихенька.

Подружжя родом з Великої Копані, все життя користуються джерельною водою, але більше вірять у спадковість: адже мама чоловіка сама з близнючок. Усі її троє дітей теж народили двійнят: Юля з Іванкою у їх числі.

– Це ж село. Майже кожен іншому якийсь далекий родич, – розмірковує Любов Чорба. – А ця спадковість може передаватися до сьомого покоління. За словами жінки, двоє дітей потребують вдвічі більше уваги та матеріальних витрат. Але ж і щастя подвоюється!

Зі сміхом згадує, як зовсім малим вдягала повзунки різного кольору, щоб бабуся могла їх якось розрізнити. На пляшках та сосках постійно робилися помітки. А скільки казусів пов’язано з однаковим одягом! Якось будівельники побачили біля хати одну сестричку, аж тут – знов вона! Поки дивувались, яка спритна дівчинка, виявилося, що їх дві. Загалом, увагою сестри не обділені: навіть у селі, багатому на близнюків. Старший брат, 17-річний Богдан, давно звик до такої несправедливості.

Коментар спеціаліста

Вадим Березовський, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедрою клінічної патофізіології Інституту фізіології ім. О.Богомольця

– Не думаю, що цей феномен пов’язаний із водою. Причин може бути кілька. Так, світова статистика свідчить, що найбільше близнюків народжується у рибальських родинах на Фарерських островах. Чоловіки по кілька місяців перебувають у морі. Через таке нерегулярне статеве життя за принципом «то пусто, то густо» у жіночих статевих органах виникає запалення, тільки не мікробної природи, а гормональної. Така ж ситуація може виникати і у закарпатських селах, де люди часто їздять на тривалі заробітки за кордон. Друга можлива причина – генетична. На Закарпатті дуже багато представників різних націй. Від шлюбів між ними теоретично можливі «подвійні» нащадки. Третя причина – спадковість по родинній лінії. І, нарешті, остання причина – природна радіоактивність гірських порід, таких як базальт, гнейс, інші. Це не шкідливо і не патогенно. Люди, що віками живуть на цій території, давно адаптувалися. Але певний вплив на репродуктивну систему все ж можливий.

Наталія Федорова



Останні новини

Закарпаття

Україна

Світ

Всі новини »
Головний редактор - Ярослав Світлик, журналісти - Мирослава Химинець, Вікторія Лисюк, Габріелла Руденко.
© 2010-2014 «Час Закарпаття». Передрук матеріалів дозволений лише за умови гіперпосилання на chas-z.com.ua. E-mail редакції: chas.zakarp@gmail.com
Розробка сайту: Victor Papp